Схема складного ! (підрядні і сурядні частини) національна мова- це здобуток культури , духовної діяльності певного народу , а одночасно здобуток культури всього людства , бо кожна мова доповнює іншу , а разом- вони витвір світового колективного людського розуму

Щоразу, коли за вікном іде дощ, я сиджу в своїй кімнаті і мене починає огортати якийсь сум. Але це не позбавляє мене можливості вслухатися в грайливі краплі дощу. Як пише славетна українська поетеса Ліна Костенко: "Послухаю цей дощ, бляшаний звук води, веселих крапель кроки..." Дощ притягує мене, мов магнітом. Моя душа виповнюється тужливим, але водночас спокійним настроєм дощу. Так як кожна людина є частиною природи, так і природа передає їй свою мелодію. Мелодія звуків, сяючої води від променів сонця мене просто вражає. Я малюю у своїй свідомості дощ, від якого моє серце тихо плаче. Коли скрипаль грає чарівну музику, всі люди його із захопленням слухають. Мелодія скрипки чимось схожа до мелодії дощу. Потрібно лише вміти почути цю музику і сповна перейнятися дивовижною мелодією. Але дощ може навівати не тільки сумний настрій. Наприклад, у дитинстві я бігав босоніж під час дощу. Відчуття були неперевершені. Я відчував і щастя, і драйв, і захоплення, все на світі.Тому дощ для мене є своєрідною, фантастичною, дивовижною мелодією, яка переповнює мою душу і сумними, і позитивними настроями.

                                        Місто , яке я люблю 
Бориспіль - моє рідне місто. У ньому я народилась, живу і навчаюсь. Бориспіль розташований біля нашої столиці - міста Києва . Його площа становить 37,01 км². Я люблю своє місто за красиві вулиці, площі , парки і сквери . Особливо Бориспіль красивий взимку . Коли легкі , білі сніжинки повільно падають на землю , покриваючи її білим пухом. Вікна прикрашені паперовими сніжинками і новорічними вогниками . Я дуже пишаюся тим, що живу у Борисполі.