Позначте номер речення, у якому допущено орфографічну помилку. (1) На току, біля клуні, безугавно гупають ціпи. (2) Помітивши малого сина з житнім вінком на шиї, батько усміхається, кидає сусідові Ти поглянь, Олексію, до чого додумався хлопець (3) А що, буде хлібороб із сина, – каже дядько. (4) І вони знову налягають на ціпи. (5) А Василько сідає на купу соломи щойно вимолоченого жита, поринає в неї і засинає. (6) Прокинувся від того, що батько обережно взяв його на руки, претулив до грудей і легко поніс до хати. (7) Ой ти ж молотнику мій, – шепотів стиха, і Василькові так гарно було на батьківських руках, натруджених і теплих, що пахли снопами.

(3) А що, буде хлібороб із сина, - каже дядько

1)Незмінною самостійною частиною мови, що виражає ознаку дії,ознаки предмета або вказує на обставини, за яких відбувається подія чи явище називають...(прислівник) 2)Як незмінна частина мови, прислівник не має(закінчення) 3)У реченні прислівник найчастіше пов'язаний за змістом із...(дієсловом-присудком) 4)У реченні прислівник найчастіше є (рбставиною) 5)Іноді прислівник пов'язаний за змістом з(іменником) 6)Також іноді прислівник за змістом є... (означенням) 7)В односкладаних реченнях з одним головним членом прислівники виступають...(присудком) 8)Сполуки іменників із приймениками, які відповідають на питання прислівника та є у реченнях обставинами, називають...(прислівниковими сполуками) 9)Прислівникові сполуки пишуть..(окремо) 10)За чим потрібно перевіряти їхній правопис ...(словником)

Троечник и отличник

Как вы думаете, почему зачастую троечник добивается в жизни больших результатов, чем отличник? Когда отличник сидит на уроке, то находится в т.н. «зоне комфорта» - он всегда знает всё. А троечник на уроке мало чего знает, и он всегда готов выкрутиться – он постоянно в «зоне дискомфорта».
Зона комфорта – это, грубо говоря, когда тебе всегда все люди говорят «да». Человек, находясь в зоне комфорта, не может развиваться. А зона дискомфорта подразумевает, что тебе могут сказать и «нет», и «да» – неизвестен результат. Гарантии никакой нет, но шанс есть. Именно поэтому, когда после окончания учёбы и ботаник, и троечник попадают фактически в зону дискомфорта, где нет стен института, нет чётких рамок и колеи, отличник может потеряться, а троечник не потеряется – потому что он уже был в этом состоянии, для него это привычная среда. Он привык рисковать, он живёт свободен непредсказуемостью и свободен от лишних обременяющих знаний – он берёт себе лишь то, что ему необходимо для жизни. Вспомните хотя бы Эйнштейна. Я вовсе не имею в виду, что троечник 100% добьётся больше отличника. Просто троечник при столкновении с трудностью не будет сидеть в луже и удивлёнными глазами ощупывать грязь под собой – он просто встанет, отряхнётся и пойдёт дальше. Я имею в виду, что с первого раза никогда не получается. Когда ты падаешь, просто необходимо найти силы встать и идти дальше. Есть такая байка: у Бога как-то спросили: «А как вам повезло так?» - «Вы знаете, предыдущие 9 попыток окончились неудачей, а на 10-ю я создал мир».