Твір на тему гармонія людини і природи як велика цінність

З самого початку існування людини природа ставила перед нею певні вимоги. Клімат, рельєф, оточення - з усім цим людина змушена була рахуватися, пристосовуватися. Природа таким чином впливала на  становлення національного характеру. У житті трапляється так, що природа дає нам дуже цінні уроки виживання і боротьби зі стихією. Людина вже давно віддалився від природи, і перетинається з нею лише маленькими уривками, у вигляді домашніх тварин або рослин. Вчені давно зрозуміли, що природа – це головне джерело здоров'я, життя, і історії походження людини. Дружить з природою дуже важливо і корисно, тому що лише вона, при грамотному погляді на неї, здатна навчити як жити так, щоб залишатися якомога довше здоровим і молодим. Справа в тому, що людина постійно витрачає ресурси планети, які рік від року виснажуються все сильніше і сильніше. Багато лісу зазнали вирубці з-за того, що людина освоїв деревину як матеріал для виготовлення багатьох речей, багато болота осушились, з-за того, що людина прагнув их засіяти культурами, щоб прокормить себе самого. Деякі тварини були приручені, а деякі і зовсім прижилися настільки, що фактично вже є членами сімей, як коти чи собаки

 Книга — це скарбниця знань, яка містить духовні надбання багатьох попередніх поколінь. У моєму житті книга завжди посідала важливе місце. Я пам'ятаю враження раннього дитинства, коли я познайомився зі своїми першими книжками — українськими казками — які мені читала мама. Згодом, навчившись читати, я відкрив для себе захоплюючий та дивовижний світ, який дарують нам книги. Які це прекрасні відчуття — розгорнувши милі сторінки, поринути у світ, який створив письменник своєю майстерністю, слідкувати за життям улюблених персонажів, вболіваючи за них та майже зливаючись з ними. 
     
     Книги — морська глибина, 
     Хто в них пірне аж до дна, 
     Той хоч і труду мав досить, 
     Дивнії перли виносить. 
     (І. Франко) 
     
     Коло моїх читацьких інтересів досить широке, але найщиріший відгук у моїй душі мають твори українських письменників. Вразив мене роман Панаса Мирного та Івана Білика «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

ответ: Ще з самого малечку ми про щось мріяли. Хтось хотів бути спортсменом, хтось мати круту машину чи багато гарних речей. Час йде, а ми все продовжуємо мріяти та на жаль, багато людей так і не досягли бажаного. Зараз я хочу разом з вами поміркувати, що краще: жити мріями чи будувати плани, які ми будемо втілювати у життя?

Ми знаємо, що ніхто не досягав бажаного не роблячи щось для цього. Тому, коли ми бачимо успішну людину ми повинні розуміти, що задля досягнення своєї мети вона дуже багато працювала. Так і ми, якщо хочемо не просто мріяти, а мати те, про що мріємо повинні наполегливо працювати. Не потрібно жити тільки мріями і фантазіями, інакше ти не зможеш бути щасливою людиною і по-перше особистістю. Ми повинні пам'ятати, що наше життя залежить тільки від нас і тому саме на нас лежить відповідальність за те, як ми його проведем. Якщо людина забажає, то обов'язково перетворить мрії на плани,які втілить у життя, найголовніше- бажання. Просто мріяти можна вічно, а ось втратити шанс мати те, що мрієш можеш дуже швидко, тому не гай часу. Пам'ятай, що мріяти- цілком нормально, але не потрібно жити просто мріями, потрібно працювати, щоб наші плани реалізувати в життя, тим самим задовольняючи свої духовні потреби.

Ось чому я вважаю, що краще будувати плани, які потім зможеш втілювати у життя,ніж просто мріяти.

Объяснение: