Марино, яким ти бачиш майбутнє україни? - запитала у мене олена. - україна майбутнього – це прекрасна та забезпечена держава. ії поважають та цінують в європі, та й в усьому світі, - відповіла я. - чому ти так вважаєш? - сюди без перепинів та з охотою приїжджають у справах та відпочити громадяни з сусідніх країн. - що їх спонукає до цього? , - зацікавилась подруга. - людей приваблюють чисті повітря та вода, мальовничі краєвиди та дбайливо збережені історичні пам’ятники. - так, це точно про україну! - майбутнє україни у моїй мрії прекрасне, - продовжила я, - і люди в ній прекрасні – вони вільна та творчі на роботі, запальні та підприємливі у навчанні, доброзичливі. українцям взагалі притаманні доброзичливість та гостинність – твори багатьох українських письменників нас у цьому переконують. - і я вірю в це. – заговорила олена, - в українців майбутнього є віра в свою можливість перемогти, можливість бути щасливими, попри всі негаразди. - повністю згодна!
vetviptime
06.08.2021
Укожної людини настає час, коли вона аналізує своє життя. мені — дванадцять. чи не вперше замислююся над тим, що я люблю, чим живу. найбільше у світі я люблю своїх батьків. вони подарували мені життя, і я не знаю кращих порадників та друзів. саме в них учуся бути доброзичливоюдо людей, не відповідати грубістю на ущипливе слово, бути завжди привітною до , незважаючи на власний настрій.кожного разу, коли я в чомусь маю сумнів чи потребу з кимось порадитися, іду до батьків. вони не просто радять, вони навчають приймати рішення чи шукати додаткову інформацію, щоб згодом дійти логічного висновку. коли батьків немає поруч, то я пригадую усмішку татуся чи матусі, погляд мудрих очей і намагаюсь уявити, що б вони мені порадили. вони мені все необхідне для життя: свою любов, освіту, дбають, щоб у майбутньому я обрала улюблену професію. але найважливіше — вони виховують мене справжньою людиною
на неі,тебе,мені,вона,них,вони,іх.