Склади речення так, щоб підметами в них виступали слова з першого рядка, а присудками - з другого. 1) школярі, учителька, юннати. 2) готуються, навчила, друзі.

Школярі готуються до новорічних свят
Учителька навчила мене писати

Колись, коли сонце розкидало свої промінчики по землі, у садку росла гарна клумба. І була там єдина, найкрасивіша квітка-фіалка. Завжди, коли хтось проходив біля неї, усміхався. Фіалка завжди вважала, що вона своєю красотою керує усім, що біля неї- водою, сонцем, хмарами. Але, одного разу, про це дізналася вода і дуже образилася на фіалку, бо та не слухала її, що та дає їй життя і красоту. Наступного разу, сонце знову пестило землю своїми променями. Але у цей раз, коли хтось проходив біля клумби ніхто не посміхався. Фіалка вмирала. Вона не знала чому, кого біля неї нема? Глядь, сонце є, хмарки теж, немає тільки водиці. І тільки тоді фіалка зрозуміла, що робила вода для неї. Рослина звала її, звала, а вона не приходила. Квітка, вже давно розчарувавшись, почала помирати. Однак, вона почула, як з весеою пісенкою до неї прямує її подружка-вода. Як тільки вона прийшла, фіалка відчула сили, і стала буяти своєю красотою. Більше вони ніколи не розлучалися, фіалка зрозуміла, що дружба-це найголовніше. Що маючи дружбу, ти маєш все.

Описуючи природу, поети та письменники постійно використовують прикметники, бо це робить опис виразнішим. Жоден опис природи не обійдеться без прикметників. Якщо взяти будь-який твір, де автор змальовує природу, неодмінно знайдеш там прикметники. Наприклад: 

...День, два — нові були для нього 
Самотні ниви та сади, 
І сутінь бору вікового, 
І плескіт тихої води...

...І розпускав гілля похиле 
Занедбаний великий сад, 
Житло задумливих дріад...
О.С. Пушкін, «Євгеній Онєгін»

...За сонцем хмаронька пливе,
Червоні поли розстилає
І сонце спатоньки зове
У синє море: покриває
Рожевою пеленою,
Мов мати дитину...
Т.Г. Шевченко "За сонцем хмаронька пливе"

"Ранньої весни, коли в степу на сході сонця по всіх ярах та виярочках вилежуються сонні тумани, а трави ще тільки сходять на пагорбах зеленими табунцями, біля самісінького Куреня ворухнулася раптом суха бур'янина, похиталася-похиталася з боку в бік і впала."
 Григір Тютюнник "Степова казка".