Для чого потрібно володіти літературної вимови

Сьогодні як ніколи гостро стоїть питання про чистоту слова, що звучить у засобах масової інформації.

Східний регіон України, яким є Донбас, історично став місцем злиття двох культур: української та російської. Ця обставина не могла не позначитись і на мовній культурі. Сьогодні зроблено чимало конкретних кроків до відродження нашої національної мови – української. Відкрилися спеціалізовані гімназії, школи, ліцеї з українською мовою навчання, збільшилась кількість навчальних годин сучасної української мови у вузах. Це, безумовно, сприяє підвищенню рівня культури мовлення ЗМІ. А водночас Донеччина є специфічний район України, де немає чистої літературної вимови – ні української, ні російської. Переважає такий собі суржик – мішанина українських та російських слів, неправильна акцентуація і, як наслідок, діалектна вимова. І якщо ми миримося з цим (хоча б і не повинні!) в побуті, то подібне мовлення в устах теле- і радіожурналістів просто-таки неприпустиме. На це в першу чергу повинні звернути увагу викладачі журналістських факультетів, які навчають майбутніх працівників ЗМІ. Подальший розвиток і вдосконалення навчальних програм з таких дисциплін, як “Мова ЗМІ з точки зору орфоепічних і акцентуальних норм” та “Основи професійного мовлення” стане, маю надію, запорукою високої мовної культури.

Яким же чином можна уникнути типових орфоепічних помилок, що утворюють стійкий російський акцент в українському мовленні й навпаки? Засвоєння літературної вимови може відбуватися двома а) шляхом безпосереднього наслідування студентами мови людей, які володіють нормами літературної вимови; б) шляхом свідомого і поступового засвоєння норм літературної мови в результаті навчання.

Літературній вимові краще за все слід вчитися шляхом безпосереднього за мовою осіб, які нею володіють. Треба вчитися слухати мову, контролювати вимову свою і того, хто поруч. Студентів треба привчати прислухатися до вимови викладача, котрий сам, звичайно, повинен володіти основними орфоепічними нормами.

В умовах спорідненої двомовності на перше місце висувається проблема свідомого оволодіння літературною вимовою в процесі вивчення сучасної української мови у вузі. Цей шлях передбачає поступове оволодіння орфоепією та розвиткок мовного слуху в студентів.

Викладач повинен розробити систему орфоепічних вправ для кожного етапу роботи, для чого треба попередньо проаналізувати зміст навчальних посібників саме з точки зору відомостей з орфоепії та доповнити їх дидактичним матеріалом.

Велике значення під час навчання орфоепії має інформаційна насиченість дидактичного матеріалу, копіткий добір слів, які відбивають важливі на даному етапі норми орфоепії. Пам’ятаючи про специфіку сприйняття, викладач має використовувати тексти, які, крім лінгвістичної інформації, були б цікаві з пізнавального або експресивно-виразного боку.

Орфографічні помилки частіше трапляються під час читання, тому, щоб їх уникнути і рекомендується якомога частіше читати тексти, насичені складними в орфоепічному відношенні словами і формами. Помилки, викликані інтерференцією, частіш за все виявляються у розмовній мові. Тому для їх усунення рекомендуються усні вправи.

    Скласти опис корови пропоную так:
    Корова - це свійська тварина. Майже в кожній сім'ї в селі є ці тварини. Вони дають молоко, з якого можна виготовити чимало продуктів. Зовні корови дуже великі. Вони бувають різних кольорів: білі, чорні, коричневі та плямисті. Вони мають велику голову з гарними чорнявими оченятами. Також у корів довгі вії. На голові в них не дуже великі вуха. Загалом корови  важкі. Вони можуть важити понад двохсот кілограмів. Позаду у корови є довгий хвіст з китицею на кінці. Ним вона відмахує від себе наполегливих комашок. На ногах у цих тварин копита. Отже, корови - дуже гарні та корисні тварини, які дарують людям своє цілюще молоко. 

Відповідь:Мама радісно посміхнулася і сказала (П,п)авлику синку прокидайся / |Не хочу ще рано вередував син / Час уже збиратися до школи Швидко спитав Павлик |вставай гнівно сказала ненька / Мамо а котра година позіхаючи/ До розмови долучився тато (С,с)инку годі капризувати Чому ти так нехотя про-кидаєшся (С,c) ьогодні п'ятниця, а завтра вихідний/ Ну і |що що п'ятниця капризував Павло а потім тихенько додав (У,у) наас же дві математики/ Швидко йди вмиватися так скомандував батькой вийшов з кімнати/ Збирайся збирайся бурчав Павлик а я не хочу так рано вставати/ Мамо ти вже пиріжків напекла вигукнув хлопчик (К, к)оли ти встигла/ Я ж не капризую сказала мама і додала (Х,х)то хоче багато встигнути той рано встае/ ,Павлик поснідав сказав (Д.д)якую і пішов збирати підручники/ на все, добре сказали батьки (Н,н)ехай щастить у школі.

Пояснення: