Написати твір розповідь на тему осінній парк з спільнокореневими словами

Літо проминуло якось непомітно. Ось і осінь. Дерева виграють червоними барвами, немов їх запалили, тож вони і горять. Мене так і тягне до парку, де в цей час не дуже багато людей. Там дідусь на лавочці гріється під по-осінньому ласкавими променями сонця, а там молода матуся гойдає дитинку, бавить її жовтим листям. Повітря прозоре і чисте, ще тепле, пахне яблуками та вологою землею. Жовтогаряче листя ласкаво шурхотить під ногами. Хлопчаки ганяють по асфальту невеликі темні, немов лаковані, каштани.

Зайду до парку, присяду на лавочці, не можу надивитися, наче раніше не бачив: кожне дерево палає, горобина обсипана червоними ягодами. Грона звисають, як виноград. Серед гілок лунають співи птахів. Повно зараз тут тих, хто любить поласувати червоною ягодою горобини чи погрітися під останніми теплими променями. Земля ще не протряхла після дощу. У чистоту п’янкого повітря просочується аромат листя.

Повертаюся додому пізно. Сонце сховалося за обрій. Земля враз потемніла й затихла. Парк залишився наодинці з тишею і осінню.

. Розпускання бутонів, поява квітів; цвітіння. Весна!.. Автомати не в силі спинить Ні теплого вітру, ні розквіту бруньок (Іван Нехода, Хто сіє вітер, 1959, 243); Легенький свіжий подих пробудженої природи, в якому вже відчувалися пахощі раннього розквіту,.. торкався і його розпаленої душі (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 137); Все співало про весну, про те, як радісно прокидається від зимового сну вся природа, про кохання і про розквіт землі (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 371); * Образно. Стояв вересень, час пишного розквіту зірок (Юрій Бедзик, Полки.., 1959, 59).

Коли до нас приходить золотава осінь, дерева змінюють своє забарвлення на жовтогаряче, помаранчеве, червоне. Сонце світить вже не так яскраво й лагідно, як раніше. Не можна почути гучний спів солов’їв, адже вони вже відлетіли у вирій. Дерева й кущі, що зеленіли влітку й навесні, наче вкрилися золотом. Вони стоять осяяні золотавим світлом, виблискуючи в промінчиках сонця та красуючись новими шатами.

Погода почала змінюватися. З кожним днем температура повітря стає нижче, а дощі йдуть дедалі частіше. Ведмеді та їжаки залягли у сплячку, поховалися в затишні місця численні комахи. Уся природа ніби поснула.