Складіть речення зі складеним іменним присудком, використовуючи в ролі діслова-зв'язки дієслово бути у формі теперішнього часу.

Речення зі складеним дієслівним присудком:
1. Радист спробував зв'язатися з крейсером (спробував зв'язатися - складений дієслівний присудок, виражений дієсловом минулого часу + інфінітив зв'язатися)
2. Я схильний думати, о друже, про зраду принципам своїм (у цьому реченні схильний думати - складений дієслівний присудок, що виражає значення мислення, і психологічного процесу + інфінітив думати).
3. Чи маєте ви право мене допитувати.

Відповідь:

Пояснення:

Улюблене заняття є у кожної людини. Хтось дуже любить свою роботу, хтось любить малювати, співати або писати вірші. А мені дуже подобається готувати.

Я часто багато часу проводжу з мамою на кухні, коли вона займається сніданком, обідом або вечерею. Вона показує, як готуються різні страви, розповідає мені різні кулінарні секрети, показу нарізки овочів і фруктів. Щось ми готуємо разом, наприклад, випікаємо печиво, торти і тістечка. Деякі страви я вмію готувати без сторонньої до наприклад, смажити картоплю, м`ясо і омлети, варити макарони, гречку і рис. Найпростіше – це робити салати. Можна робити м`ясні салати, овочеві, фруктові, сирні.

Коли я виросту, я хочу стати кухарем, щоб отримувати гроші за те, що займаюся улюбленою справою.

Кожна людина все життя мріє стати щасливою, та чи всі можуть відчути й зрозуміти власне бажання?

Щастя – це не термін, не теорія й не правило. Його не поясниш і не прочитаєш у книжках, бо це те, для чого бракує слів.

Існує багато думок, стереотипів й переконань із цього приводу. Багато хто каже: «Щастя не в багатстві». Та насправді, коли ти маєш гроші, можеш дозволити подорожі, найулюбленішу їжу, якісні ліки й ґрунтовну освіту. А це теж є складниками того щастя. Це ніби пазлик, який кожна людина збирає для себе сама, зі своїх «шматочків».

Нещодавно я запитала своїх друзів про їхнє особисте щастя. Звісно, більшість відповіла: «Друзі, родина, хобі, подорожі». Та потім я захотіла послухати про їхнє «щастя в дрібницях», і саме про це хочу вам розповісти.

Для когось з’їсти шматочок улюбленого тістечка – все одно, що побувати на сьомому небі. Проїхати улюбленим маршрутом рідного міста, нарешті «впасти» в ліжко після неймовірно важкого дня, передивлятися фотографії та відео, згадуючи найзворушливіші моменти, виспатися, побачити старого друга, повернутися додому після подорожі, нарешті закінчити всі свої справи, гладити кішку й чути тихе мурчання, що так заспокоює, дізнатися радісну звістку близької людини, бачити щирість в очах коханого й усім серцем відчувати любов, що кружляє прямо в повітрі – усе це і є маленькими особливими митями кожного.

І чим більше цих малесеньких «шматочків», тим яскравіша й прекрасніша картина. Саме дрібнички довершують цей пазл під назвою «щастя».

Поділитися з друзями