Підібрати по 5 епітетів жо слів: сміх, день, земля, людина, держава.

Сміх: Саркастичний,нестримний,безтурботний,зневажливий,гучний
День: Важливий,теплий,чудовий,тихий,довгий
Земля: Волога,загрубіла,підмерзла,розм'якла,холодна
Людина: Співчутлива,добра,нервова,злопам'ятна,галаслива
Держава: Могутня,сильна,вільна,велика,воєвнича

Займе́нник — це самостійна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх. Наприклад: він, ми, щось (вказують на особу, предмет); той, мій, всякий (вказують на ознаку); скільки, стільки (вказують на кількість). Займенники відповідають на питання хто? що? який? чий? скільки? Усі займенники змінюються за відмінками, а деякі, як і прикметники, - ще й за родами та числами. У реченні займенник найчастіше виступає підметом, додатком або означенням, рідше - частиною присудка. Наприклад: Я принесу тобі свою надію (Я - підмет, тобі - додаток, свою - означення).

Мова - найбільший духовний скарб, у якому виявляє себе творцем ,передає нащадкам свій досвід і мудрість, пер.е.моги і славу, культуру і традиції ,думи і сподіван.н.я. Рідним словом народ збагачує також світову кул.ь.туру. Слово наше — повнокровне життя, невм.и.руще дж.е.рело поступу. З ць..ого невичерпного джерела мовець здобуває не тільки знан.н.я про навкол.и.шній світ, а й морал.ь.ні й ест.е.тичні оцінки та уподобання народу. Українс.ь.кий народ творив свою мову упродовж віків,заносячи до мовної скарбниці добірний н.е.ктар слова, невтомно запалював у слові незгасний вогонь думки і почут..тя ,вічніст.ь. праці і мрії. Колективна пам'ять народу-творця бер..еже слово, а в н.ь.ому - і своє бе.з.смертя. У слові рідної мови захована немовби якась таємнича сила, що в неповторному поєднанні звуків несе чарівну мелодію мови і називає щось зрозуміле всім. І не тільки називає, а й передає найтонші відтінки переживань і мислі. Мова — дивосвіт, духовна планета,на якій живе виплекана людиною незліченна кількість слів.