Речення з словами в переносному значени

У мене солодке життя.
Моя мати купила дуже смачних і солодких цукерок(у прямому).
Щастя завітало до моєі хати.
Я відчуваю себе самою щасливою людиною на планеті(у прямому).

Все може статися. Селфі, які ми робимо, увічнюючи себе, коханого (або кохану), у вигадливих позах та на найрізноманітніших об*єктах, ну просто ні в яке порівняння не йдуть з пересічними нудними фото, де родина з напруженими обличчями дивиться в об*єктив і чекає, доки з нього «вилетить пташка». В крайньому разі, на цих обличчях вони зображують посмішку, але здебільшого це вельми серйозні постаті, одягнені у все найкраще, що мають.  

Так, родинні фото мають небагато спільного з тими, які ми робимо з самих себе на фоні  розкішних інтер*єрів або екзотичних пейзажів. Але чому, чому вони є такими дорогими й милими нашому серцю? Думаю, що старі родинні фото – це привіт нашим нащадкам від наших предків, це біографія родини, це, якщо хочете, машина часу, зв*язок часів. Це передана атмосфера епохи, в якій цікаво все – від фасонів суконь до меню на святковому столі вашого дідуся або й прадіда.  

Старі пожовклі знімки ми завжди розглядаємо з насолодою. Адже наше життя скороминуще, а те, що вчора нам здавалося   вічним і непорушним, завтра стає лише спомином. Сімейні фото з роками стають лише більш цінними, адже з ними ми можемо повернутися в минуле.

Тож нехай буде селфі, воно з часом теж буде для когось родинним надбанням, реліквією. Але й сімейні фото мають зайняти почесні місця на шпальтах вашої галереї.  

          Написати твір на тему «Шум листя – то мова моєї землі» можна так:
          Кажуть, що природа мовчить та не вміє розмовляти. Але це не так. Приходиш до лісу і чуєш, як тріскотять старі дерева, як віє вітерець, як хрустить під ногами гілля. Все це – мова землі. А як приємно восени почути, як шумить листячко, як накрапує дрібний дощик. Такі звуки – спів природи. Вона ніби промовляє до людей. Природа то хоче полаятись за недбале ставлення, то подякувати за те, що ми є. Звуки природи надихають, єднають нас із нею. Послухаєш її мову і здається, що ти – частинка всього всесвіту.