Поширте речення другорядними членами.підкресліть дібрані слова відповідно до їхньої синтаксичної ролі. сонце пригріває (як? ) землю.у садах достигли (які? ) яблука.запашні фрукти вантажать( (яка? ) доріжка стелиться між (якими? )хлібами.на полях почалося збирання ( вечора(де? )не замовкає гомін.

1.ніжно. 2.червоні. 3.на продаж. 4. вузька, достиглими. 5.кукурудзи. 6. у полі

Мій обов’язок перед природою. Живучи в наш складний час ігаючи за життям свого народу й усього людства, я часто замислююсь, що чекає на всіх нас у майбутньому.

Інколи мені здається, що на людство чекає прекрасне майбутнє. На землі не буде більше великих воєн, завдяки досягненням науки і техніки, людство назавжди очистить планету від усього сміття, яким воно заповнювало її протягом кількох століть. Усі люди будуть жити в гармонії з навколишнім світом і природою.

Ми всі у боргу перед природою. Важливо поважати свою матір-землю. Ні в якому разі не допустити цілковитого знищення усього живого на ній. Бо, коли це станеться, ми, люди, теж зникнемо, і наш обов’язок зараз — не допустити цього.

Не допустити хоча б того, що цілком і повністю залежить від нас і називається людським чинником.

З уроків географії ми знаємо, що природа — це безкраї степи, на яких дозріває зерно нового врожаю. Це могутній Дніпро з тихими затоками та довгими вітами верб. А навесні цвітуть і милують око молочно-білі сади. Не можна навіть дібрати слів, щоб розказати про все, що відчуваєш.

Объяснение:

1) Наступна зупинка чекає на них за Чорним морем, у Туреччині
2) Дороги нищимо, завалюєм стежки, хоча ніхто за нами не женеться
3) Хіба є хто на Землі крилатіший за людину?
4) Ліси мої, хто вас убереже?!
4) Чом верба свої віти над водою так уклінно нагиба?
5) Ми з тобою йдемо стежкою в саду
6) Усяк розумнтй по-своєму
7) Зоре моя вечірняя, зійди над горою
8) Стати переможцем --- його мрія
9) Між вуликами зеленіла трава, синіли сині дзвоники, показуючи свої ясні осередочки…
10) Ми з нею довго в полі говорили, не чули навіть гуркоту доріг