Спишь, а розкриваючи души. підкресліть і обгрунтуйте орфограми: : : : (не) вимовлине, (не)полит, (не) відремонтована, (не)закончена, (не)с копания, (не)спростовані, (не)змащений, (не) схождені, (не) позичені, (не) позичені, (не) скорее, (не) басен, (не) затулені, (не) затулені, (не) помечені, (не) сказане. сделайте прашу. много .

Дайто більш точне завдання

Україна – це моя батьківщина, з нею поєднане моє життя.   По-перше, тут народився, виріс та пішов до школи. По-друге, це край моєї рідної оселі. Адже тут живе моя родина, друзі, знайомі – усі вони дорогі моєму серцю люди. По-третє, гарні традиції захоплюють мене. Їх шаную та люблю. По-четверте, з Україною тісно пов’язана моя рідна мова, яку я вивчаю. По-п’яте задушевна українська пісня не може залишити нікого байдужим.   Україна багато значить для мене, школяра.
 Україна - це країна в якій я народилась . Я навіть не уявляю свє життя без своєї Батьківини . Я часто задую про її  ліси , о вкривають велику частину країни . Безкрайні степи та луи завжи мене манять до себе. І звичайно жовттоволосі колоски ,я так полюбляю їх зривати.

1. "Грицю, Грицю, до роботи!"
2. "Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже! Сватай мене, козаченьку, люблю тебе дуже!"
3. "Як тебе не любити, Києве мій!"
4. "Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько - колюче терня?"
5. "О ні! Являйся, зіронько, мені! Хоч в сні!"
6. "Ой, зійди, зійди, ти зіронько вечірняя! Ой, вийди, вийди, дівчинонько моя вірная!"
7. Їхав козак за Дунай, сказав: "Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, неси та гуляй!"
8. "Ой, не світи, місяченьку, не світи нікому, тільки світи миленькому, як іде додому"
9. "Галю ж мою, Галю, дай води напиться, ти така хороша - дай хоч подивиться"
10. "Юначе! Хай буде для неї твій сміх, і сльози, і все до загину"