Неозначна форма дієслова є в реченні а) під осінніми високими зорями затихають оселі б) князь відсунув книгу, довго дивився у світлий свічник вогонь в) вдалині тріпотіли вітри човнів, як крила голубів у небі г) розбіглись дівчата воду носити, вівці заганяти, вечерю варити

Г) Розбіглись дівчата воду носити, вівці заганяти, вечерю варити

Знаєте кажуть покажи мені хто твій друг і я скажу хто ти.І цей вираз дійсно є правдивим.Ми вибираємо собі друзів саме під свій характер,саме під свої погляди і інтереси.Друг-це людина,яка завжди тебе підтримає у будь-якій ситуації,буде с тобою до кінця.Саме тому ця людина так глибоко посиляеться у нашому серці   і вже через деякий час ми не можемо уявити життя без нього.Тепер ти і твій друг живете вашими загальними проблемами,мріям.Ви стаєте,як одне ціле і тепер у вас одне серце на двох.Ви є одне ціле і ніщо на світі не може вас змусити відмовитись від свого друга.

Кохання займає велике місце у житті людини. Кохання - це особливий стан душі людини, який духовно змінює людину. Це світле почуття, без якого життя втрачає значну частину своєї привабливості. Недаремно тема кохання - одна з найбільш популярних в літературі з дуже давніх часів. Муки нерозділенного кохання, неможливість бути разом через соціальну нерівність, вимушений шлюб з некоханою людиною... Скільки вже написано на ці теми - і скільки ще буде написано, бо вони вічні! 

Сонети Вільяма Шекспіра і Франческо Петрарки ніколи не застаріють саме тому, що тема кохання - вічна.   

В українській літературі тема кохання теж дуже широко представлена: згадаємо лише декілька прикладів - почуття Остапа і Соломії  та Івана і Марічки з творів Михайла Коцюбинського, кохання Лукаша і Мавки з твору Лесі Українки «Лісова пісня», і, звичайно, любов Марусі Чурай з однойменнного твору Ліни Костенко.
На мій погляд, кохання - це чудо, це безцінний подарунок долі. Саме кохання робить наше життя про-справжньому прекрасним, а  почуття - яскравими та щирими. На мій погляд, взаємне кохання - одна з найважливішіх складових людського щастя.