Написати 5 речень з фразеологізмами

Объяснение:

1)Скоро настануть канікули. Я мрію провести їх так.

  Поїхати до бабусі у село. Там дуже цікаво. Мене чекають добрі друзі. Ми будемо ходити на озеро. Вода його чиста та прозора. Будемо засмагати під теплим літнім промінням та вчитися гарно плавати. У цей час малина та смородина пригостить мене гарним урожаєм. Бабуся спече пиріжки. А вони у неї дуже смачні.   Ось так я мрію провести літні канікули.

2) Скоро настануть канікули. Я мрію провести їх так.

  Поїхати з татом у гори Карпати. Побачити озеро Синевир. Вода у ньому чиста та прозора, там плаває форель. Також канатною дорогою я хочу піднятися на вершину гори. Її краєвиди милуватимуть око. Лісові стежки наповнені таємничості. А ще мрію побачити швидку течію гірської річки, її пороги та водоспади.

   Думаю подорож у Карпати буде чудовим відпочинком.

3)Скоро настануть канікули. Я мрію провести їх так.

  Поїздка на море була б чудовим відпочинком для мене. Далекою дорогою можна побачити нові міста, зустріти цікавих людей. Засмагати під теплим сонцем та плавати серед привітних хвиль. Можливо, побачити живу медузу. Роздивитися яка вона. Поласувати смачними фруктами та овочами.     Ось так я мрію провести канікули.

4)Скоро настануть канікули. Я вже знаю, як їх проведу.

  Поїду на город, допомагати дідусеві. Піду з татом на стадіон „Україна" подивитися футбольний матч. Провідаю двоюрідного брата Петра і сестру Наталку. Підемо разом в ліс збирати гриби. Також покатаюся на велосипеді. Звичайно, не буду забувати і про книжки.

   Думаю, що на канікулах я не нудьгуватиму.

Новий шлях розвитку дугового зварювання відкрив Оскар Кєльберг. У 1904 р. О. Кєльберг засновує фірму «ЄСАБ» з виробництва, головним чином, електротехнічного устаткування для суднобудування, що в цей час відома зварювальникам усього світу високоякісним зварювальним устаткувавнням, матеріалами й технологіями. Починаються його дослідження зі зварювання, у результаті яких у 1907 р. був створений плавкий електрод у вигляді відрізка дроту, покритого за до клея чи порошком силікатів.

Так винахідник хотів запобігти стікання електродного металу при зварюванні швів у стельовому положенні, але додатково виявив, що поліпшується й захист зони зварювання. Тому в патенті сказано, що ціль покриття – «захистити розплавлений метал від кисню й азоту повітря й забезпечити належні фізичні й хімічні властивості шва, а також уможливити зварювання в усіх просторових положеннях».

Непокритим залишався тільки один кінець, що вставлявся в електродотримач, і торець електрода на іншому кінці, яким запалювали дугу. Він запропонував обмотувати металевий стержень азбестовим шнуром, просоченим силікатом натрію (рідким склом). Тонкий алюмінієвий дріт намотувався поверх покриття. Шлаків від такого покриття утворювалося стільки, що забезпечувався досить надійний захист із точок металу, що утворяться й зварювальної ванни. Алюміній виступав у ролі розкислювача й забезпечував видалення кисню. У 1917 р. англійський інженер С. Джонс одержав патент, за яким на оплетку з азбесту, або іншого непровідного матеріалу, наносилася спеціальна паста, що складається зі шлаків і рідкого скла. Розроблювачі звернули увагу й на матеріал електродного стрижня. У 1917 р. в Америці випускали 8 типів спеціалізованих електродів, що відрізняються один від одного маркою сталі, з якої виготовлений електрод. У цьому ж році американські вчені О. Андрус і Д. Стреса винайшли новий тип електрода.

Сталевий стрижень був обгорнений смугою паперу, приклеєної силікатом натрію. Папір при горінні електрода давав дим, що відтискував повітря із зони зварювання. Виявилася ще одна цікава властивість покриття – дуга запалювалася відразу, із першого торкання, і не гаснула при подовженні. У 1925 р. англієць А.О. Сміт трохи змінив конструкцію штучного електрода: на папір за до рідкого скла наносилися порошкоподібні компоненти, що поліпшують захист і легують метал шва. У міру додавання різних компонентів покриття ставало товще, а якість наплавленого металу краща. У цьому ж році французькі винахідники О. Са-Разен і П. Монейрон розробили покриття, що товстим шаром наносилося на металевий стрижень. Компонентами в рецепті покриття стали з’єднання лужних і «лужноземельних» металів: польовий шпат, крейда, мармур, сода. Елементи (калій, натрій і кальцій) мають низький потенціал іонізації, що забезпечує легке порушення дуги й підтримку її горіння.

Объяснение: