Настала зима. вона вкрила все навколо білою ковдрою. пташки вже відлетіли до теплих країв, а інші залишились зимувати. дерева, що вже давно скинули своє листя, занурюються в глибокий сон. яскраве сонце світить лише кілька годин на добу і зовсім не зігріває. на вулиці мороз, і люди видихають густі струмені пари. усі закутались в теплі шарфи, сховали вуха під шапками, а руки в рукавички. тільки ніс і щоки ніяк не вберегти від морозу, і вони стають рум'яними. зима - ніби справжня снігова королева, холодна та іноді непривітна. зате прекрасна в своїх шикарних білих ошатах зі снігу й прикрасах з діамантів льоду. из етого текста в дієсловах визначить дієвідміну

Настала - 1 дієвідміна, вкрила - 1, відлетіли - 2, залишились - 2, скинули - 2, занурюються - 1, світить - 2, не зігріває - 1, видихають - 1, закутались - 1, сховали - 1, не вберегти - 1, стають - 1

Роки йдуть, часи минають. Огляньмося навколо і подумаємо. Мені здається, що зараз ми приділяємо занадто багато уваги речам. Більш, ніж вони на те заслуговують. Де в кого вони стали майже метою життя. Чому це так?

Звичайно, кожному хочеться мати красивий одяг, елегантне взуття, чудову косметику. І цілком природно, що людина прагне гарно одягтися і взагалі чудово виглядати. Але... Існує одне "але" — речі ніколи не повинні посідати чільне місце в нашому житті, тому що у людини є найцінніший скарб — її душа. Я вважаю, що головне у кожного — це його внутрішній світ, його інтереси, знання, вміння.Треба бути цікавою людиною. Для цього — більше читати, відвідувати різні гуртки, мати якесь хобі. І тоді, я сподіваюсь, моя знайома знайде собі справжнього друга.

Отже, я бажаю всім людям душевного багатства. Я хочу, щоб люди робили побільше добрих справ, а не були подібні до горезвісного гоголівського героя Плюшкіна — персонажа "Мертвих душ".

1) Я все б зробив за сюю плату,

Та вітри всі порозпускав:

Борей недуж лежить з похмілля,

А Нот поїхав на весілля,

Зефір же, давній негодяй,

З дівчатами заженихався,

А Евр в поденщики нанявся, —

Я к хочеш, так і помишляй!

2) Венера низько поклонилась

І з панотцем своїм простилась,

А він її поціловав.

3) Плив-плив, плив-плив, що аж обридло,

І море так йому огидло,

Що бісом на його дививсь.

4) Бандура горлиці бриньчала,

Сопілка зуба затинала,

А дудка грала по балках;

Санжарівки на скрипці грали,

Кругом дівчата танцьовали

В дробушках, в чоботах, в свитках.

5) В обох підківки забряжчали,

Жижки од танців задрижали,

Вистрибовавши гоцака.

6) Троянці добре там курили,

Дали приманку всім жінкам,

По вечорницям всі ходили,

Просвітку не було дівкам.

7) Дидона ж мала раз роботу,

Я к з ним побігла на охоту,

Та грім загнав їх в темний льох...

8) Еней же думав, що вже спала,

І тілько що хотів дать драла,

Аж ось Дидона за чуб хвать.

9) Нема на світі мні покою,

Не ллються сльози із очей,

Для мене білий світ єсть тьмою,

Там ясно тілько, де Еней.

10) Вкруг неї полом'я палало,

Покійниці не видно стало,

Пішов од неї дим і чад!

Объяснение: