Твір віддай людині крихітку себе , за це душа наповнюється світлом обсяг сторінка іть будь ласка

твір на фото, вибачаюсь за свій почерк

Кожного дня людина забруднює річку. Хоч, як ми стараємося це зробити, у нас нічого не виходить. Біля водоймищ знаходиться багато станцій, які забруднють відходами річки. Але річки намагаються нас попередити про небезпеку. Але, як саме? Коли ми купаємось то часто можемо насупити на бляшанку, або на бите скло.Із цьго ми повинні вчитися.Якщо ми будемо нищити ошатні лілії які зазвичай там ростуть то ми не зможемо милуватися красою річки, хоча у неї багато краси.Але як заподіяти, як змусити людей цьго не робити? На це я не знайшов(знайшла )відповіді

Переді мною – вишиванка. Її зробила моя бабуся своїми руками. На білому, як сніг полотні, розкинулися чарівні квіти та листя, чудернацькі та загадкові візерунки. «Це на удачу, ця квітка - щоб добробут був у сім’ї» - розповідала мені бабця, обережно та лагідно проводячи пальцем по вишиванці. «Мене навчила моя мати, яка у свій час теж опановувала це мистецтво під наглядом своєї матері, твоєї прапрабабці», - продовжує вона: «Тут вся наша історія, все життя українців, всі надії і сподівання. Можливо і ти колись захочеш дізнатись про це більше». З тих пір для мене вишиванка є не просто шматком тканини з візерунками. Вона для мене є священним скарбом моїх пращурів.