Прислів'я з дієсловами умовного

Світоглядні уявлення

Кожна людина визначає своє ставлення до себе, до інших людей, до світу, формується світогляд людини, який охоплює знання, переконання, прагнення, сподівання.

Втілюючи загальне бачення і розуміння місця людини в світі, світогляд впливає на її життєві позиції та вчинки. Поряд із індивідуальним світоглядом людини існує світогляд великих чи малих груп людей (націй, соціальних верств, етнографічних груп, родини тощо), який у процесі історичного розвитку зазнає певних, нерідко значних, змін.

У життєво-практичному світогляді важливе місце посідають уявлення та вірування. Уявлення – це образ якогось предмета чи явища, який міг сприйматися раніше і відтворився в пам"яті або створений уявою. Воно стосується не тільки минулого й теперішнього, а й майбутнього. У народному світогляді переважають уявлення як плід власне уяви, що стовується таких ситуацій, яких людина повністю не реалізувала в дійсності. Отже, йдеться про перетворювальне, а також спотворене відображення реальних предметів і явищ.

Релігійні уявлення людей називаються віруваннями. Вони сприймаються без перевірки, на віру. Віра становить основу релігійного світогляду. Релігійні люди переконані в існуванні надприродних сил та в їх визначальній ролі у світі.

Світогляд українського народу завжди мав яскраво виражене релігійне спрямування. Вірування необхідно відрізняти від повір"їв – своєрідних народних уявлень про залежність людини та її долі від явищ навколишнього світу. Народні повір"я широко відображені в усній народній творчості, зокрема в переказах, легендах тощо.

Світогляд українського народу має властивість переносити на світобудову якості людини. Ще у 30-х роках ХХ ст. Ганс Цбінден записав переказ про Землю, який побутував на Гуцульщині. За переказом, наша планета нагадує велетеньський людський організм, різні частини якого асоціюються з певним містом або регіоном: голова з цесарським містом – Віднем, пуповина – з папським містом Римом, груди й робочі руки – з багатими рівнинами Покуття, Поділля та Наддніпровської України, а черево – "шляхетчиною", тобто Польщею.

Я точно знаю, що моя мама – найкраща! Я її дуже люблю! Вона завжди добра і піклується не тільки про мене, але й про усю нашу сім'ю! Вона завжди мене заспокоїть і зайвого нікому не розповість. Вона мене дуже любить, і я її дуже сильно люблю!

Мамочка завжди мене підтримає. Вона любить мене таким, який я є. Мама завжди допомагає мені з уроками, грає зі мною, піклується про мене, лікує мене. У моєї мами дуже добрий характер, одного разу, коли я захворів, тато і мама мене лікували. Вона до мені пережити дуже погану хворобу. Я дуже люблю маму і ми з татом говоримо їй: " і!" Мама мене гладить й мені завжди стає краще від цього. Ще вона готує смачну їжу!

Я думаю, якби мами не було в домі, то там був би просто бардак! Дякую мамі за турботу, за щастя, за милосердя, і за любов!

Объяснение:

Если сильно большой то сократи немного