Складіть і запишіть по одному реченню 1. з числівником 2. з займенником 3. з прслівником

1.Учора мені виповнилося 11 років.
2.Вона хороша учениця.
3.Сьогодні зранку я випила чарку чаю.

1. Його слуги хмари, гори-темниці закривають тебе від мене.
Ми наближались до заклятого місця, відкритої галявини, при вході до яру.
Нечуй-Левицький, один із найвидатніших прозаїків-класиків, у своїх критичних висловах закликав наслідувати мову "сільської баби", але у власній творчості цього майже не робив.
Мені наснився жовтень, золота пора.
(слова, виділені комами, підкресли, то і є прикладки).

2. "Тікай, Марічко,...не бійся душко...твій ворог танцює!", - співала флояра.
"Се він про Марічку", -з ляком подумав Іван. - "Ось чого вона зникла".
Палагна сердито обізвалася до мольфара: "Чого вилупив баньки? Не видів?"
"Що ж, іди, Іванку, -покірно обзивалася Марічка. -Така нам доля судилася..."
"Бувай здорова, Ковальова!" -щипав її Іван і пускавсь доганяти.
3. Слово може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, і гострим ножем, і розжареним залізом, і брудом.
Усе на світі неземними узами -чебрець і сніг, журавку і печаль- єднає мудро благовісна музика.
Закони вод, вітрів, і хмар, і світла відкрились нам у ті далекі дні.
Тієї осені не було нам спочинку ні вдень ні вночі.
Ми в боротьбі пройшли крізь бурі і негоди, і творимо життя незборне молоде.
Люблю я тебе вдень і вночі, вранці і ввечері, і не знаю краю своєї любові.
4. Запізнитися через хуртовину
Звернутися щодо відпустки
Проводити відповідно до наказу
Працювати близько години
о сьомій двадцять
За десять восьма
Без п'ятнадцяти восьма
5
А Сік [с'ік], гіСть,[г'ic'т'], пороСятко, [порос'атко],зуСтріч[зустр'і ч],
Б стеЖці, [стешц проз"ба], Зілля, [з"іл:а],памороЗь[паморос"],
В тИповий,[тиеповией], вИпадок,[випадок], зИма,[зиема], лИце[лиеце],
Г вишеНьці,[вишеин"ц"і], красуНчик, [красун"чик],няНька, [н"ан"ка],Ніс[н"іс],
Д беЗжальний,[беиж:ал"нией], гаЗ,[гас], Золото, [золото],топаЗ[топас],
відповідь Г
6
Г А зараз усі станьте навколо й візьміться за руки.

Великі сини України Т. Шевченко та І. Франко вийшли з народу. Своїми творами, талантом вони заслужили всенародну шану.

Переді мною Шевченків «Кобзар». Цю безсмертну книгу читали ще сучасни­ки Шевченка, а сьогодні перечитуємо ми, діти XXI століття.

Справжнім шедевром є вірш «Садок вишневий коло хати…», який був напи­саний далеко від Батьківщини. Шевченко змальовує традиції українців — це дружна сім’я, де є гармонія людини і природи. Ми бачимо садок вишневий, бать­ківську хату, сім’ю, що вечеряє коло хати… І чуємо, як хрущі над вишнями гудуть, тьохкає соловейко, співають дівчата. Ця поезія дуже милозвучна, тому ста­ла народною піснею.

Інша пейзажна поезія «За сонцем хмаронька пливе» пройнята смутком. Адже розлука з рідним краєм тільки посилює спогади про батьківську хату, мальов­ничу природу. Шевченко вживає такі епітети: синє море, хмаронька рожева, ту­ман сивий. Метафори: серце одпочине, туман оповиє душу. Порівняння: мов мати дитину, неначе ворог. Все це надає віршові поетичності і наближує до фольклор­них творів.