Нужно составить предложение со словом кобзар что бы слово было с маленькой буквы на украинском! вот вам за ○ ＿＿＿＿ ‖ | ‖了解！！| ‖ | ‖￣￣￣￣ ∧＿∧ (`･ω･‖ 丶 つ０ しーｊ

) Я вважаю, що не має такого українця, який не знав би про кобзаря або ж не читав про нього. або Нема вже того кобзаря що вмів вірші писати .

Що таке шляхетність? 
"Совість і пам'ять — складові людської душі. Совість - зірка, яка освітлює життєвий шлях людини у світі, суспільстві, всесвіті. Не дай Бог загубити ту зірку, а також пам'ять, відчуття часу, історії, простору, загубити душу! " - писав В. Андрієв. Совість - основна складова шляхетності, родина, що має такі якості, як: доброзичливість, ввічливість, шляхетність, порядність, - людина добра, вихована, з гарними манерами. 
По-перше, звернемося до історії: ще зі стародавніх часів чоловіки довіряли своїм жінкам оберігати вогонь, але коли вони йшли на полювання, завжди хтось залишався для того, щоб захищати людей і територію та до слабшим. Це були перші зародки шляхетності і людяності. 
По-друге, повернемося до сьогодення: на жаль, людей, які зберегли в собі прекрасні якості, дуже мало. Ми стоїмо на порозі деградації, проходить зворотній процес еволюції - уподібнення тваринам. Г. Сковорода писав: "Щастя можна знайти тільки в собі, а щоб його віднайти, треба пізнати себе! " Люди в цьому світі бояться знаходити себе, краще ховатися за комп'ютерними "ніками" й не показувати себе нікому, навіть самому собі. Страх - проблема розвитку цивілізації. 
По-третє, мені дуже пощастило: я маю друзів, які не ховаються за комп'ютерами й не ховаються у собі - вони відкриті та щирі люди. Якось запитала свою подругу: "Чому ми так живемо? " А вона відповіла: "Тому, що культура не встигає за розвитком воєнної техніки! " 
Отже, шляхетність - це риса, яка личить усім, але мало хто нею користується. Г. Сковорода писав: "У серці є власні любов і тепло! " Навчімося ж сіяти добро, а воно, будьте певні, повернеться сторицею - тоді світ стане добрішим і світлішим!

Зміни приголосних перед –СЬК-(ИЙ), -СТВ-(О). Перед суфіксами –ськ-(ий), -ств-(о) деякі приголосні зазнають звукових змін, а саме:

а) к, ц(ь), ч + -ськ-(ия), -ство-(о) дають -цьк-(нй), -цтв-(о): гірни́к — гірни́цький — гірни́цтво, па́рубок — парубо́цький — парубо́цтво, молоде́ць — молоде́цький — молоде́цтво, ткач — тка́цький — тка́цтво;

б) г, ж, з + -ськ-(ий), -ств-(о) дають -ськ-(ий), -зтв-(о): убо́гий — убо́зтво, Зба́раж — зба́разький, боягу́з — боягу́зький — боягу́зтво;

в) х, ш, с + -ськ-(ий), -ств-(о) дають -ськ-(ий), -ств-(о): чех — че́ський, птах — пта́ство, това́риш — товари́ський — товари́ство, залі́сся — залі́ський.

Инші приголосні перед суфіксами -ськ-(ий), -ств-(о) на письмі зберігаються: агент — аге́нтство, бага́тий — бага́тство, брат — бра́тський — бра́тство, заво́д — заводськи́й, інтеліге́нт — інтеліге́нтський, люд — лю́дський лю́дство, сирота́ — сирі́тський — сирі́тство, студе́нт — студе́нтський — студе́нтство.

Примітка. Про творення прикметників із суфіксом -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів див. § 124.

2. Зміни груп приголосних -цьк-, -ськ-.-зьк-, -ськ-, -зьк-, -ск-, -шк-, -зк-, -ст- -чк-. При словотворенні і словозміні зазнають змін такі групи приголосних:

а) група приголосних -цьк- змінюється на –чч-, а -ськ- — на -ч-, утворюючи іменники із суфіксом -ин-(а): воя́цький — воя́ччина, коза́цький — Коза́ччина, німе́цький — Німе́ччина, туре́цький — Туре́ччина (але гали́цький – Галичина́); ре́крутський —рекру́тчина, солда́тський — солда́тчина;

б) групи приголосних -ськ-, -ск- змінюються на -щ-, утворюючи іменники із суфіксом -ин-(а): полта́вський — Полта́вщина, віск — вощи́на, пісо́к (піску́) — піщи́на;

в) групи приголосних -ск-, -шк- змінюються на -щ-, утворюючи прикметники із суфіксом -ан-: віск — воща́ни́й, до́шка — дощани́й, пісо́к (піску́) — піща́ний;

г) групи приголосних -ск-, -ст- змінюються на -щ-, група -зк- — на -жч-, утворюючи різні дієслівні форми: ве́реск — вереща́ти, верещу́, верещи́ш і т. д.; пуск — пущу́ — пу́щений; прости́ти — проща́ти, проща́ю, проща́єш і т. д.; прощу́, але прости́ш, прости́ть і т. д.; брязк — бряжча́ти, бряжчу́, бряжчи́ш і т. д.;

ґ) групи приголосних -ськ-, -зьк- відповідно змінюються на -щ-, жч-, утворюючи прізвища на -енко, -ук: Васько́ — Ва́щенко — Ващу́к, Ісько́ — Іщенко — Іщу́к, Они́сько — Они́щенко — Онищу́к, Водола́зький — Во-дола́жченко, Кузько́ — Кужче́нко;

д) у групі приголосних -чк- під час творення присвійних прикметників із суфіксом -ин- звук к змінюється на ч: дочка́ — доччи́н, Сві́чка — Сві́ччин, Марі́чка — Марі́ччин.

Примітка. У