Визнач, у якому відмінку вжито іменники.над квіткою гуде бджілка, сидить в житі перепілка, на черешні горобець, а хто зловить-молодець!

1. Орудний  (квіткою)
2 Називний ( перепілка)
3. Місцевий (на черешні)
4. Знахідний ( молодець)

1Солов’їними гаями
відшуміло літо.
Вже холодними дощами
землю оповито.
У імлі сріблясто-сірій
журавлі летять у … (вирій).2Чарівник прийшов у ліс,
фарби, пензлика приніс.
У діброві та садочку
стали жовтими листочки. (Жовтень)3Прийшла дівчина до хати,
узялась хазяйнувати:
вправно скриню відімкнула,
в жовту свитку ліс вдягнула. (Осінь)4Довкола пеньочків
вмостились грибочки.
Більші та маленькі,
а звуться … (опеньки).5В кожушку рудому
вирушає з дому
припасти в комору
на зимову пору:
шишки та горішки,
ще й грибочків трішки. (Білка)

Тане осінній замріяний день, синюватий вечір м’яким покривалом спускається на землю, стираючи барви, лякаючи дзвінкою прохолодою, нагадуючи про те, що скоро вже все навкруги відцвіте, відбуяє, зблякне, пожовкне. Тане день. А за вікном гордо стоять величні дерева - каштани. Лапате листя ще тільки трошки пожовкло на кінчиках, втратило свою свіжість, але від цього зовсім не втратило своєї краси. Зеленаве, жовтувате, навіть трошки коричневе, це листя надає деревам справжньої казковості. Особливо тепер, увечері, коли, все навкруги здається незвичайним. А під деревами всипано густо маленькими полірованими м’ячиками. То каштанчики - осінні діточки величних дерев, діти, що мають дати життя новим паросткам. Значить, осінь - це не тільки вмирання? Так, це нова надія, початок нового життя, сподівання на весняне відродження.