Вставні слова відсутні в реченні (розділові знаки вилучено) А Пан здавалося був ладен з’їсти Миколу очима. Б От бувало слухаю на відстані. В Не раз бувало гірко нене. Г Працювать працювать безумовно! Д Люди одначе не розходяться

Відповідь:

Пояснення:

Відповідь В, Слово "бувало" виступає присудком в реченні

Майбутнє — це незвіданий шлях, непроста доріжка, яка до кінця невідома звичайній людині. Життя буває різним, але кожному хочеться бачити себе у майбутньому радісним та щасливим. У всі часи людство приваблювало майбуття. Людям завжди хотілося випередити час, дізнатися, що ж їх чекає далі. Але час минав...

Колись я, як і всі діти, змінювала свої бажання щодо професії. Спочатку мені хотілося бути лікарем, потім вчителем і навіть дизайнером одягу... Та все це залишилося у дитинстві, у мріях. Зараз я тільки у шостому класі, але певна, що професію свою ще не обрала.

Мова вмирає, коли наступне покоління втрачає розуміння значення слів.

В. Голобородько

Буду я навчатись мови золотої

У сучасній українській мові вживаються переважно повні форми прикметників, що мають в усіх формах відмінкові закінчення: веселий, весела, веселі, веселого, веселих, веселим і т. ін. Коротких форм прикметників у сучасній мові мало: зелен, рад, ясен, славен, повен, красен тощо.

Більшість повних прикметників мають стягнені форми закінчення: добра — добре. Але в поетичній мові вживаються і повні нестягнені форми називного й знахідного відмінків однини жіночого і середнього роду та жіночого роду називного й знахідного відмінків множини: веселая, веселее, веселії, веселую.

Практикум

442. Прочитайте. Знайдіть прикметники, визначте відмінок їх. Визначте форми прикметників.

1. Як ішли ми зелен лугом к зелен гаю, солов’ї нам ткали пісню диво-дивну (Б. Олійник). 2. І шумить, і гуде, дрібен дощик іде, а хто ж мене, молодую, та й додому проведе? (Нар. творчість) 3. Літо краснеє минуло, сніг лежить на полі (Леся Українка). 4. І ти моя, єдиная, ведеш за собою літа мої молодії (Т. Шевченко).

У поетичній мові, у народній творчості та в усному літературному мовленні вживаються короткі й повні нестягнені форми прикметників: І шумить, і гуде, дрібен дощик іде (Нар. творч). Сійте в головах думи вольнії (І. Франко).

443. Прочитайте. Поміркуйте, якими смисловими, емоційно-експресивними чи функціонально-стилістичними відтінками різняться наведені словосполучення й форми ступенів порівняння прикметників. Уведіть три пари з них у речення.

Красен день — красивий день, срібен дзвін — срібний дзвін, ясен місяць — ясний місяць, славен край — славний край.

444. Прочитайте текст. Визначте стиль мовлення. Розкажіть про особливості вживання повних і коротких форм прикметників у різних стилях мовлення.

Повні форми прикметників з неоднаковою активністю використовуються в усіх стилях мови. З-поміж них найзвичнішими і найчастотнішими є стягнені форми повних прикметників — повністю нормативні і міжстильові. Крім них, у фольклорі, в розмовно-побутовому мовленні і в деяких жанрах художніх текстів широко вживаються й нестягнені форми прикметників: зелений — зеленая — зеленеє — зеленії.

Объяснение: