Одного разу після дощу я йшла в магазин за покупками.На дорозі я побачила джмеля,який ледве-ледве повз,тягнувши промоклі крила за собою.Мені стало жаль його,і я вирішила,що подорозі назад до комасі.Коли я поверталась з магазину,побачила жахливе видовище,від якого стало тяжко на душі,-джмеля роздавила машина.Суть цієї історії в тому,що якщо є речі,які мають для вас значення,то не потрібно відкладати їх на завтра,так як це "завтра" може вже не настати.Якщо комусь потрібна до до ть йому зараз,тому що завтра може бути пізно.Не дарма кажуть:"Не залишай на завтра те,що можна зробити сьогодні".
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1. Повитягались гострі шпилі, одділились окремі каміння, перетворились у білий мармур, - і став перед нами острів із моря. 2. Азовськеє море і Чорнеє море, зелені діброви і спів солов’я, високі Карпати, донецьк це ти, Україно моя! 3.Крізь весняні шуми рік і лісів, крізь гамір торговиці світової, крізь ревгаваючий рев ненажерливості людської і злоби, — чую тебе, свята велика молитво безталанного нашого народу. 4. Я не беру життя байдуже. Високих дум святі скрижалі, всі наші радощі і жалі, всі ті боління, і надії, і чарівливі гарні мрії, все, що від тебе в серце впало, — не загубилось не пропало.