Твір на тему Шкільне подвір'я​

Відповідь:

Я дуже люблю наш шкільний двір. Це не майданчик, це центральне місце всіх подій шкільного життя. Адже задумайтеся: куди біжать школярі в теплу погоду обговорити на перервах свої справи? У двір! Так, шкільний двір – це надзвичайно цікаве місце для Давайте подивимося.

Ось дзвенить дзвінок з другого уроку – все на двір. І починається: хто в резиночки стрибати, хто квіти на клумбах поливати, хто обговорювати, справедливо йому поставили оцінку, а хтось із старшокласників в. покурити. Всі зайняті, адже подвір’я велике, всім місця вистачає. Виходячи зі школи, ми бачимо праворуч і ліворуч дві квітучі клумби, за ними постійно доглядають.

Якщо учневі захочеться п’ятнадцять хвилин свого відпочинку пронести серед зелені, не виходячи за межі шкільного двору, він може пройти через школу, в сад. Там ростуть фруктові дерева, цвітуть кущі, дуже багато бузку! Побігаєш серед цієї краси – і втому як рукою знімає, можна приступати до уроків.

Наш шкільний двір прекрасний: він затишний, світлий Я б ні за що не проміняла його на тисячі інших шкільних дворів!

Пояснення:

ававававававававававав пвпрпрпвпріі

Мова – душа народу, поки живий народ, живе й мова. Українська мова – одна з найкрасивіших мов у світі.

Я розмовляю українською мовою, бо вона є милозвучна, барвінкова, рідна і найкраща, це мова моїх предків, моїх батьків і моя.

Я народилася в Україні. На цій землі з давніх-давен жили мої предки. Вони спілкувалися українською мовою, передавали через неї нащадкам свій досвід, традиції, культуру. Моя родина пишається тим, що ми – українці. Ми любимо і зберігаємо споконвічні національні традиції, поважаємо українську культуру, пам’ятаємо історію і спілкуємося рідною мовою.

Рідна мова, як матір. Вона може бути лише одна. Найдорожча і найближча. Відмовитися від своєї мови – це наче відмовитися від найріднішої в світі людини, що тебе народила і виростила.

У порівнянні з українською, російська є лише похідною! Тому брати і сестри, закликаю вас! Уникайте неякісної підробки, користуйтесь оригіналом! Своєю, рідною, співучою і взагалі, однією з найкращих мов світу – українською.

) З чорних хмар, що повисли над Десною, раптом повалив лапатий сніг (І.Цюпа). 2) Хто волю хоче вбить, той згине (Д.Величко). 3) Мислив я, що кожне серце має інший ритм - одмінний (М.Рильський). 4) Де пахнуть у копицях трави, примруживсь явір кучерявий, із усміш­кою на виду (М.Терещенко). 5) У чарівні ночі, коли місяць вставав над садами, у вікна лились давні цілющі пахощі квітів (В.Скляренко). 6) Вишні цвіли так рясно, неначе вкривав їх пухнастий сніг (Ю.Яновський). 7) Зорі яскраво мерехтять в недосяжній вишині, ніби золоті зерна розсипані (І. Цюпа). 8) Мабуть тому, що село коло річки близько таке все свіже - зелене та яре (Марко Вовчок). 9) Народ сам собі скує волю аби тільки не заважали (І.Коцюбинський). 10) І минуле було прожите для того, щоб ствердити майбутнє (М.Стельмах). 11) Теплий туман слався по полю і наливав балку по самі вінця так, що дерева потопали в ньому (М.Коцюбинський). 12) Вранці, хоча й визирнуло сонце тепліть, не потеплішало (І. Демченко). 13) Як хороше пройтись тобою, земле моя, особливо в жнивну пору: коли поля стиха, подзвонюють струнами стеблин, коли над гречками гу­дуть арфи і снують свої струни невтомні бджоли, коли жайворон грає в блакиті на першій скрипці, а соняшники б’ють у литаври (І.Цюпа). 14) Коли не вмів ще й букваря читати, ходив, як кажуть, пішки під столом, любить людей мене навчила мати, і рідну землю, щоб там не було (В. Симоненко). 15) Сухомлинський був схожий на сівача, що вийшов у поле з мішком добірного зерна і поспішав висіяти в грунт, розкидаючи щедро, щоб не залишилось воно в засіках його пам’яті, а впало в родючу землю і проросло буйними сходами (Кардуй). 16) Фундамент на якому стоїть школа і будується все що робиться в школі – це різносторонні знання, багате розумове життя, широта кругозору, постійне інтелектуальне зростання кожного вчителя (В.Сухомлинський).