27. Прочитай вірш Лесі Пронь. Знайди та випиши стільклоренева слова до слова энот, Познач корінь, ​

Перший хліб. Ніде у світі того не роблять, що роблять лемки, освячуючи перший хліб. Обирають найбільшу піч у Зелених Млинах, за коровайниць, ті випікають велетенський коровай, із нього мелива, одягають хлопця і дівчину в старовинний національний одяг, покладають їм пшеничні вінки на голови, тоді беруть коровай на рушник і через усе село з музиками несуть до майдану. На майдані процесію зустрічає натовп, перед яким стоїть стіл, застелений білою скатертю. З натовпу виходить найстарший із лемків і найстарша з лемківень, також у старовинних костюмах, приймають коровай від молодих і дарують його народові — покладають на стіл. Старий говорить якісь високі слова про хліб, про одвічне благо мати його сьогодні та повсякчас, про щастя сіяти та збирати його, про землю, яка ні до чого не здатна без людської любові та без наших рук. Тоді бере ножа, і, доки музики грають «Твій день настав», лемки підходять до столу породинно, і кожна з родин отримує свою частку короваю, до числа їдців. Вільно той шматок поділити і з’їсти тут же таки і вільно однести додому й причаститися новим хлібом у родинному колі, після чого дозволено всім учиняти хліб з нового врожаю.

                                          Русский язык:
Семеро одного не ждут. Один в поле не воин. В гору-то семеро тащат, а с горы и один столкнет. Лапти растеряли, по дворам искали: было пять, а стало шесть. Три дня молол, а в полтора съел. Ты ему слово, а он тебе десять. Коли два, так не один. Под один голосок, под один волосок, под одно платьице. Старик, да лучше семерых молодых. Ссора в своей семье до первого взгляда. Первый снег выпадает сорок дней до зимы. Двадцать лет чернила составлял. Ложка узка, берет по два куска: развести пошире — возьмет четыре. Сто голов — сто умов. Двадцать пять лет — солдатский век. Скажешь слово, а прибавят десять. Однажды шел дождик дважды. Лук семь недугов лечит. Одна пчела немного меду натаскает. В семь лет перебедовали семьдесят семь бед. Болит бок девятый год, не знаю, которо место. Уж сорок лет, как правды нет. Торгу на три алтына, а долгу на пять. Два брата на медведя, а два свата на кисель. Глухому много чуется, а слепому много видится. На троих приспело, а четвертый сыт. Ныне много грамотных, да мало сытых. Доносчику первый кнут. Дом о четырех углах. Подчас и один стоит семерых. У невесты женихов сто один, а достанется один. Не держи сто рублей, держи сто друзей. Приехала баба из города, привезла вестей три короба. Конь о четырех ногах, да спотыкается. Хоть сто лет думай, лучше этого не выдумаешь. Много народу, да мало людей. Шли сорок мышей, несли сорок грошей, две мыши поплоше несли по два гроша.


                                           Украинский язык:
Семеро одного не чекають. Один у полі не воїн. В гору-то семеро тягнуть, а з гори і один зіштовхне. Постоли розгубили, по дворах шукали: було п'ять, а стало шість. Три дні молов, а в півтора з'їв. Ти йому слово, а він тобі десять. Якщо два, то не один. Під один голосок, під один волосок, під одне платтячко. Старий, та краще сімох молодих. Сварка в сім'ї до першого погляду. Перший сніг випадає сорок днів до зими. Двадцять років чорнило складав. Ложка вузька, бере по два шматка: розвести ширше — візьме чотири. Сто голів — сто умів. Двадцять п'ять років — солдатський століття. Скажеш слово, а додадуть десять. Одного разу йшов дощик двічі. Цибуля сім хвороб лікує. Одна бджола трохи меду натаскает. У сім років перебедовали сімдесят сім бід. Болить бік дев'ятий рік, не знаю, яко місце. Вже сорок років, як правди немає. Торгу на три алтина, а боргу на п'ять. Два брата на ведмедя, а два свата на кисіль. Глухому багато відчувається, а сліпому багато бачиться. На трьох наспів, а четвертий ситий. Нині багато грамотних, так мало ситих. Донощику-перший батіг. Будинок чотирьох кутах. Часом і один коштує сімох. У нареченої женихів сто один, а дістанеться один. Не тримай сто рублів, тримай сто друзів. Приїхала баба з міста, привезла вістей три короби. Кінь про чотирьох ногах, та спотикається. Хоч сто років думай, краще цього не вигадаєш. Багато народу, так мало людей. Йшли сорок мишей, несли сорок грошів, дві миші поплоше несли по два гроша.