1. Спишіть текст, розставляючи пропущені розділові знаки. Доберіть усно довиділеного речення синонімічне.Скільки сягає око усе навколо вкрите кригою. Часом ця крижанапустеля нагадує розбурхане море хвилі якого раптом скам'яніли замерзли.Це порівняння викликають мільйони торосів – крижин що стирчать поламаними скелями в кілька метрів заввишки. Іноді серед цих торосистихполів попадаються чималі прогалини абсолютно рівної криги. Здаєтьсящо це аеродроми які виготувала сама природа.На одному з крижаних аеродромів, у самому серці цієї пустелі, підносилася невеличка хатина побудована людською рукою. Стіни йпокрівля хатини блискотіли під місячним сяйвом. Хатина була збудованаз криги. Поруч стояв намет а біля нього — якась коробка й тичка з флю-гером (За М. ТрублаїніII. Визначте мікротеми, тематичні речення, Ключові слова.II. Підкресліть слова, які слугують засобамиміжфразного зв'язку в тексті. Назвіть і пояс-ніть ці засоби зв'язку.​

Твір опис природи в художньому стилі за картинкою васильківського "козача гора" сонце нещадно палить, залишаючи відблиски своїх гарячих променів у прохолоді швидкоплинної річки. зелені трави буяють під їх  теплом.    верба схилилася до води,щоб окунути свої довгі зеленаві коси у воду.  у зарослях очерету, в тіні, відпочивають та вичікують комах жаби. гармонія всюди. здається, ніхто ніколи не порушить недоторканність цього місця.  козача гора височіє над усією цією красою та доповнює пейзаж. мабуть, нею раніше мандрували   козаки, але саме зараз вона велично відпочиває. як же тут гарно. наша мальовнича країна багата такими мальовничими місцями, але, як і це, кожне з них - неповторне

кам’янець-подільська фортеця (antimurale christianitas – форпост християнства) була споруджена для захисту  турецького мосту, що є сполучним перешийком між старим містом, укладеним в петлю річки, і “великою землею”.

на підставі археологічних даних на території сучасної фортеці в ix –  xii  ст. існував дитинець із земляним валом і дерев’яною стіною, що захищає давньослов’янське поселення галицько – волинського князівства.

дерев’яні укріплення були замінені на кам’яні після пожежі на рубежі  xii  –  xiii  ст. а вже в 1240 році орди батию (1209 – 1255/1256), правителя улусу джучі (золотої орди), розбивши стіни, увірвалися в місто і знищили його жителів. у наслідку чого більш ніж на сторіччя кам’янець перейшов під владу татаро – монгол.

після поразки татар при синіх водах у 1362 році від війська великого князя литовського ольгерда (літ. algirdas 1296 – 1377) фортеця була передана у володіння племінникам князя – олександру, юрію, борису, костянтину і федору. за правління литовських князів (1363 – 1430) фортеця переживає своє відродження і починає набувати свій неповторний вигляд завдяки пожертвам як дрібних шляхтичів і купців, так і римських пап, які надсилали кам’янцю “милостиню святого петра”.