Так хто ж такий інженер, звідки і коли він з'явився? Інженер – це особа, яка одержала завершену вищу освіту з визначеного фаху.
Інженер – це творець нової техніки.
Первісно інженерами називали людей, які керували військовими машинами. Поняття громадський інженер з'явилось у XVI столітті в Голландії стосовно будівництва мостів та шляхів, потім інженери з’явились в Англії, а після цього в інших країнах.
Перші учбові заклали для підготовки інженерів були створені у XVII віці у Данії в XVIII віці – у Великій Британії та Франції. В Росії, до складу якої в той час входила Україна, перша інженерна школа була заснована Петром I у 1712 році в Москві.
У Петербурзі було відкрите Гірське училище, яке було прирівняне до Академії у 1772 році, інститут шляхів сполучення (1809 р.), а з 1882 року – інститут громадянських інженерів, інженерна академія (1885 р.).
У XX столітті підготовка інженерів бурхливо розширювалась як у високорозвинених країнах Європи, Aмepики і Азії, так і в Радянському Союзі, який прийшов на заміну Російській імперії.
Фактори, які сприяли визріванню інженерної праці
Нижче ми розглянемо основні фактори, які сприяли визріванню інженерної праці:
Технологічна революція.
За довгий час здійснились зміни у системі "людина-техніка", обумовлені становленням машинного виробництва, яке міститься у передачі техніці ряду людських функцій; машина виникає з того моменту, коли знаряддя перетворюються з "знаряддя людського організму у знаряддя механічного апарату."
У результаті переходу функції безпосереднього управління знаряддями від людини до машини ознаменувало собою повний перехід у всій технічній системі, після якого вона почала розвиватися по новим шляхам. Виникнення машин визначило початок нового вторинного етапу у розвитку техніки механізації виробництва.
Необхідність винаходити та пристосовувати у промисловості piзнoгo роду машин викликало потребу у спеціалістах, які спроможні здійснювати цю діяльність не від випадку до випадку, а завжди. У результаті з’явились робітники та інженери, на яких покладалась задача працювати переважно головою.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
1.Укажіть реченння, в якому відокремлена обставина , виражена одиничним дієприслівником а)Поклавши на похідний столик люльку, Петро Колодуб трохи почекав, поки стало зовсім тихоб)Ми стали прощатися з дідами, поспішаючи у лозив)Величні, німі, зловісні блискавиці горобиної ночі палахкотіли, не вгасаючи, між шарами хмар г)Починаючи з першого квітня , діють нові тарифи на опалення 2.Укажіть речення , в якому обставину потрібно відокремити комами(розділові знаки пропущено)а)І він тікав п‘ятами накиваючиб)Діти довго сиділи в тиші руки поскладавшив)Шептало зупинився замислившисьг)Сорока блиснула хитрим оком, широко розкрила дзьоба і перелетівши через усю кімнату сіла Стефкові на плече 3. Одиничний дієприслівник не треба відокремлювати комами в реченні (розділові знаки пропущеноа.Розбудовуючись Київ зумів лишити живу природу найбільшою своєю окрасою.б.Собака теж зробився веселий і покрутившись знехотя потюпав геть.в. Опритомнівши Григорій почув зовсім недалеко глухі постріли.г.Ні півслова все мовчить і насупившись сидить.д. Артем здебільшого говорить не поспішаючи.4.Одиничний дієприслівник не треба відокремлювати комами в речроз. знаки проп.)а.Не подумавши й кілочка не затешеш.б. Спочиваючи бійці славну пісню співають.в. Прощаючись Радченко поглядає в бік Дніпра.г. Стоїть замислившись стара груша в саду!д. Затихаючи десь за ланами гомонів грім.5.Обставину не треба відокремлювати комами в реч. (розд. знаки проп.)а.Сніг іде і сяйво розсіваючи бліде зволожує афіші і обличчя.б.Степ зігнавши з себе ранкову прохолоду виграє зеленими барвами.в. Над озером холонув вечір зануривши в мілкі береги далеке полум‘я хмар.г. Дівчина все ще стоїть заломивши руки.д. Білий кінь повіддя попустивши летить у степи.6.Обставина, виражена дієприслівником не відокремлюється в реченні(розділові знаки пропущено)а)Пряме дерево і вмирає стоячи б)Хлопець вибачившись швидко покинув кімнатув)Тонкий лист облітаючи з жовтих дерев лягає на плечіг)Наближаючись до своєї хати я якось присмирнівд)Коні мчали вулицею піднімаючи хмару куряви
Відповідь:
Не до сну сьогодні Вутаньці. Непомітно вибравшись за табір, тінню стоїть перед степом,підставивши нічному вітерцеві свої вишневі рум'янці. Далекі чабанські вогні самотньо золотяться де-не-де. Данькового нема з-поміж них. Сумно, темно у Вутаньчиних світлицях. Пусткою дихає степ. Не сріблиться над ним м'яке місячне сяйво. На степовій могилі забовваніла якась висока постать. Може, панський об'їждчик задрімав у сідлі? Величезна кам'яна баба зловісно випливла з темряви дівчині назустріч (О. Гончар).
Пояснення:
Вишневі рум'янці - якісний прикметник
Чабанські вогні - присвійний прикметник
Вутаньчиних світлицях - присвійний прикметник
Місячне сяйво - відносний прикметник
Степовій могилі - присвійний прикметник
Кам'яна баба- відносний прикметник