Які прислівники пишемо через дифіс? Наведіть приклади

через дефіс пишемо:

1) прислівники, утворені від прикметників і займенників за до прийменника-префікса по та суфіксів -ому або -(к)и, зрідка — -(ч)и, -(ж)и:

Объяснение:

по-ба́тьківському, по-бойово́му, по-бра́тньому, по-господа́рському, по-і́ншому, по-коза́цькому, по-на́шому, по-сво́єму, по-сусі́дському, по-украї́нському, по-христия́нському; по-ба́тьківськи, по-брате́рськи, по-господа́рськи, по-лю́дськи, по-сусі́дськи, по-украї́нськи; по-за́ячи, по-ведме́жи; також по-лати́ні.

Через дефіс пишуться складні прислівники, утворені:

- від прикметників і займенників за до префікса по- та закінчення -ому, -єму, -и (по-нашому, по-своєму, по-материнськи);

- за до прийменника по від порядкових числівників (по-перше, по-четверте);

- неозначені складні прислівники з частками будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -то (аби-то, будь-де, коли-небудь);

- з двох прислівників (десь-інде, вряди-годи, тяжко-важко);

- повторенням слова або основи без службових слів (далеко-далеко, ледве-ледве), або зі службовими словами між ними (віч-на-віч, пліч-о-пліч);

- за традицією, термінологічного характеру (де-факто, де-юре).

Кімната моєї мрії має бути досить та світла. Я би поділила свою кімнату на декілька зон. У кімнаті обов"язково має бути зона сну із зручним ліжком та гарною постіллю, робоча зона, де я можу навчатись, мислити та творити. Робоча зона має включати в себе функціональний стіл, ортопедичний стілець, комп"ютер, книги, зошити тощо. Робоча зона має бути дуже гарно та правильно освітлена і не мати зайвих непотрібних речей, які можуть відволікати. Такоє у кімнаті має бути невеличка спортивна зона, де можна розім"ятись та зробити перерву між уроками. Мені потрібна бігова доріжка або велотренажер з музикою та килимок для вправ. У кімнаті також має бути зелена або жива зона. Квіти створюють затишок в оселі та очищують повітря, а гарні квіти ще й піднімають настрій. Серед квітів я б поставила невеличкий акваріум з різнокольровими рибками та маленького руденького хом"ячка. Тоді в кімнаті не буде так самотньо. Крім того, домашні улюбленці привчають до відповідальності турбуватися не тільки за самого себе, а й за інших. Я не уявляю свою кімнаті без ігрової зони, де обов"язково буде великий тонкий телевізор, ігрова приставка Кінект та різні цікаві технологічні новинки на сенсорному та голосовому управлінні. Також я б хотіла мати невеличкого робота-помічника, який би володів багатьма мовами, допомагав робити домашні завдання та прибирав у кімнаті, бо я зовсім не маю на це часу. Можливо зараз я ще не маю такої чудової кімнати, але я дуже мрію саме про таку, а мрії, як всі знають, завжди збуваються, тільки треба вірити!

Опис теми: Жіноче літо, теплі деньки й ранима краса осінньої природи лісу. Художній опис картини Левитана "Золота осінь".Золота осінь.Пейзажі Исаака Левитана часто називають шедеврами. Він не просто зобразив знайомі многим пейзажі. Іноді говорять: "Художник оспівав красу природи". Це вираження означає, що у свої картини він вклав всю силу любові. Картини Левитана дійсно повні любові до рідної природи. Вони схожі на гарну музику й на витончену поезію. Дивлячись на картину Левитана "Золота осінь", згадуєш і музику російських композиторів, і кращі рядки російської поезії про осінь. "Очей зачарування", "у багрець і золото одягнені ліси" - ці слова Пушкіна дуже підходять до "Золотий осіни".На полотні ми бачимо характерний російський пейзаж. Спокійний день у середині осіни. Сонце світить, але вже не так яскраво. Перед очами відкривається російський простір: поля, гаю, ріка. Синє з білими хмаринами небо на обрії сходиться з лінією лісу. Вузька річка з невисокими берегами перетинає картину вертикально, допомагаючи ока глядача побачити перспективу. Чіткими вертикальними мазками художник показує рух водиПеред нами березовий гайок. Береза - дуже мальовниче дерево. Левитан, як і багато художників, любив берези, часто зображував їх у своїх пейзажах. Осінь уже офарбила природу у свої осінні кольори: жовтий, золотавий жовтогарячий. Вони такі яскраві, що спочатку здається: вся картина написана різними тонами жовтого кольору. Але це лише на перший погляд. Придивившись, ми бачимо, що й трава на передньому плані ще зелена, тільки початку жовтіти. І далеке поле, за яким видніється кілька сільських будинків, ще зелене. І гайок на правом бережу ще бадьоро зеленієтьсяАле наша увага прикута до саме до жовтих берізок. Їхнє листя тріпотить на вітрі, переливається як золото в сонячному світлі. У пейзажі немає сумуй, навпаки, настрій умиротворене, спокійне. Це золота осінь. Вона зачаровує красою