5. Приставний звук [н] у непрямих відмінках мають займенники А. Присвійні Б. Особові В. Означальні Г. Вказівні 7. З’ясуйте скільки займенників у цьому уривку Моя княгине! Ти ідеш вмирати, піднявши вгору стомлене лице, Я плачу й можу сліз не витирати. Старі дуби вам за це. А. 4 Б. 3 В. 5 Г. 2 11. Разом треба писати всі займенники рядка А. Ні/який, аби/скільки, яка/сь Б. Бозна/чого, ані/хто, ні/з/ким В. Хто/небудь, аби/чий, котрий/сь Г. Де/що, ні/до/чого, казна/з/ким 15. Допущено орфографічну помилку в словосполученні А. без будь-яких пригод Б. хтозна-які питання В. ні ким не визнаний Г. чомусь не заперечує Провідміняти займенники оцей, вони, бозна-хто. 3.Записати речення, підкреслити головні і другорядні члени речення. Розібрати займенник як частину мови. Усі ми знаємо слово спорт.

Відповідь:

5. Приставний звук [н] у непрямих відмінках мають займенники

Б. Особові

7. З’ясуйте скільки займенників у цьому уривку

Моя княгине! Ти ідеш вмирати,

піднявши вгору стомлене лице,

Я плачу й можу сліз не витирати.

Старі дуби вам за це.

В. 5

11. Разом треба писати всі займенники рядка

А. Ні/який, аби/скільки, яка/сь

15. Допущено орфографічну помилку в словосполученні

В. ні ким не визнаний

Провідміняти займенники оцей, вони, бозна-хто.

Н. в.  оцей, вони, бозна-хто

Р.в. оцього, їх, бозна-кого

Д.в.  оцьому, їм, бозна-кому

З.в. оцього, їх, бозна-кого

О.в.  оцим, ними, бозна-ким

М.в. на оцьому, на них, на бозна-кому

3.Записати речення, підкреслити головні і другорядні члени речення. Розібрати займенник як частину мови.

Усі ми (підмет)  знаємо(присудок) слово(додаток) спорт(означення).

Ми - займенник, поч. ф. - ми; особовий; Н. в.; мн.; підмет.

Пояснення:

За належністю до роду та за відмінковими закінченнями всі іменники поділяються на чотири відміни.І відміна: іменники переважно жін. й деякі іменники чол. роду, а також спільного роду із закінченнями -а, -я в називному відмінку однини: вага, гиря, машина, партія, праця; воєвода, дядя;, голова, сирота, убивця.II відміна: а) іменники чол. роду з кінцевим приголосним основи та з закінченням -о в наз. відмінку (переважно назви осіб): бік, велетень, завод, край, майстер, товариш; батько, Дніпро, Петро; татуньо;б) іменники середн. роду з закінченнями -о, -е, -я (крім іменників із суфіксами -ат-, -ят-, -ен- при відмінюванні): вікно, місто; море, поле, прізвище; весілля, життя, знання; також іменники із суфіксами згрубілості -ище, -исько, утворювані від іменників усіх родів: вітрище (від вітер), дівчисько (від дівча), свекрушисько(від свекруха).IIІ відміна: іменники жін. роду з кінцевим приголосним основи: вість, любов, міць, річ, розкіш, сіль, тінь, а також слово мати, в якому при відмінюванні з’являється суфікс -ер-.IV відміна: іменники середн. роду:а) з закінченнями -а, -я, що приймають перед більшістю відмінкових закінчень суфікси -ат, -ят: гуся (гусяти), дівча (дівчати), лоша (лошати), теля (теляти);б) з закінченням -я (із суфіксом -ен- при відмінюванні): ім’я (імені), плем’я (племені).

За належністю до роду та за відмінковими закінченнями всі іменники поділяються на чотири відміни.І відміна: іменники переважно жін. й деякі іменники чол. роду, а також спільного роду із закінченнями -а, -я в називному відмінку однини: вага, гиря, машина, партія, праця; воєвода, дядя;, голова, сирота, убивця.II відміна: а) іменники чол. роду з кінцевим приголосним основи та з закінченням -о в наз. відмінку (переважно назви осіб): бік, велетень, завод, край, майстер, товариш; батько, Дніпро, Петро; татуньо;б) іменники середн. роду з закінченнями -о, -е, -я (крім іменників із суфіксами -ат-, -ят-, -ен- при відмінюванні): вікно, місто; море, поле, прізвище; весілля, життя, знання; також іменники із суфіксами згрубілості -ище, -исько, утворювані від іменників усіх родів: вітрище (від вітер), дівчисько (від дівча), свекрушисько(від свекруха).IIІ відміна: іменники жін. роду з кінцевим приголосним основи: вість, любов, міць, річ, розкіш, сіль, тінь, а також слово мати, в якому при відмінюванні з’являється суфікс -ер-.IV відміна: іменники середн. роду:а) з закінченнями -а, -я, що приймають перед більшістю відмінкових закінчень суфікси -ат, -ят: гуся (гусяти), дівча (дівчати), лоша (лошати), теля (теляти);б) з закінченням -я (із суфіксом -ен- при відмінюванні): ім’я (імені), плем’я (племені).