Перед виділеним сполучником треба поставити кому в реченні( розділові знаки пропущено) А.знов яблуні цвітуть і лунає знайомий мотив. Б.вночі спадали хмари куряви і затихав путивль. В. знов зустріча земля годину літню і дерево пахучо зацвіта. Г. то сонце пече то вітер його пхає.​

Я люблю свою батьківщіну. Люблю її безкрайні простори, засіяні золотавим колосом, могутнє Дніпро, що широко простягається вздовж великих берегів, пронизуючи саме серце моєї держави. Я люблю свій народ, і знаю що він любить мене. Україна багата та вродлива наречена, яку весь світ вважає могутнью та непокорною. Вона омита кров’ю своїх сінив багатою віковічною істрією. Не одне століття вона боролася за свою незалежнисть. Дух незламності живе в серці кожного українця, в його крові тече загартованність та жага до жіття.

Україна в майбутньму стане перспективною державою, бо вона має працьовитий народ. В її землях найцінніше, що може дати природа людині. Ми маємо все що може зробити нас щасливими: природні ресурси та сімейні цінності, культуру та розумовий потенціал. Ми маємо обрати вірний шлях, що приведе до розвитку ураїнського суспільства. Україна стане розвиненою промисловою державою. Її майбутнє за технічним розвитком, адже українці—це розумна нація. Величезна кількість вчених українців, працює закордоном, бо їх там цінують більше. Але Україна зможе навчитися цінувати та підтримувати інтелектуальний талант свого народу, вона забезпечуватиме гідне життя найуразливішу ланку суспільства.

Україна зможе підвестися з колін, припинити кровопролиття свого народу. Не допустити розірвання на шматки. Вона не може мати іншого шляху, адже вона робила це завжди і зробить це знов. Я пишаюся своїм корінням, своєю культурою, своєю вірою в світле майбутнє України. Жовто-блакитний прапор завжди символізуватиме блакитне чисте небо, та безкрайні простори золотавої пшеніці. Мій народ збереже свою історію. Від моря до гір, від степу до рік, від дідів до сінив, від матері до дитини, ми все пронесем та віддамо нащадкам, бо то наша істрорія, то наша земля

Тарас Григорович Шевченко – видатний український поет, мислитель і художник, творчість якого одухотворяє і кличе до свободи. Він дуже любив свій народ, оспівував його щире серце, працьовитість, мудрість, боровся за його волю та незалежність. Мабуть, саме тому і став поет справжнім національним пророком свого часу, своєрідним українським Мойсеєм, якій вивів своїх співвітчизників з неволі і просвітив народу шлях до свободи та кращого життя.

Однією з провідних тем творчості великого Кобзаря була видатна та героїчна історія України. Твори Т. Г. Шевченка на історичну тематику надзвичайно різноманітні. Частина цих творів присвячена конкретним подіям, що відбувалися у минулому. Їх герої – видатні історичні постаті. Наприклад, це поезії «Заступила чорна хмара», «Чернець», «У неділю святую», «Іржавець» та інші. Деякі вірші носять історично-побутовий характер – «У тієї Катерини», «Хустина», «Швачка» тощо. В окрему групу можна виділити поеми, які відображують події XVIII століття, наприклад, «Титарівна» і «Сотник».

можете вібрати собі речення