Час минає. Секунда за секундаю ми старішаємо. Час нас віділля від трипільського гончара, що робить добру справу. Час минає, скрізь пальці роботящої людини, історія плине і ми не замислюємось яке життя коротке. Людина не замислюэться, що для неї гроші це б нормального прожиття. Народ говорить: що цінування власного життя це і є головний скарб в пам’яті людини. Старі люди більш розуміють всі барви життя, оскільки вони розуміють,що вони своє життя прожили.
Все в житті нам дається тільки раз: народження, дитинство, молодість і як не прикро старість. Читаючи хороші, мудрі, старі книги ми завжди розуміємо цінність життя взагалі. Потрібно прислухатись да старих людей вони завжди цінують моменти свого життя.
Завжди пам’ятайте своїх батьків цінуйте їх адже вони цінують вас, і надіються, що ви також це будете робити. Це і є головна ціль прожити своє життя не марнуючи його, а прожити з високо піднятою головою все життя, і не втратити жодної хвилини.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
8. На місці пропусків уставте розділові знаки 2. Минається зима, настає літо і хати бабусиної невидно (Б. Харчук 3. Зі мною друг і знов душа розкрита на чисте все, на світле, на живе(М. Рильський). 4. А мати не прийшла на бій випроводжати і серце іноді невільнозащемить (В. Сосюра). 5. Сдина мить і він злотисто розцвівся сотнями квіток (М.Познанська).6. Над будинком ще нема покрівлі й молотки мов дятли угорі, і гудутьпокірно крокви білі, і стоять над ними теслярі (М. Лиходід). 7. Темну хмару розкололаблискавка, загуркотів грім і на ставкову воду з кришталевим дзвоном упали першікраплі дощу (Ю. Смолич). 8. Ось кінець місту і вже з гори видно всю луку зелену, іплескаючий Дніпро синій, і за Дніпром гори... (Марко Вовчок). 9. Але набігла згадкавін заспокоївся
Свої записи Максим міг використати у творі про ліс восени.
Назва твору: "Осінній ліс"
Ліс восени вражає своєю різнобарвністю та яскравістю. На просторій галявині вже прив'яла трава. Її давно змучило палюче літнє сонечко. Притихла берізка скидає додолу своє пожовкле листя. Ліс шелестить, перемовляючись.
Особливо гарним є осінній ліс після дощу. Дощові краплини, як сльози, падають на землю. У калюжах можна побачити справжні осінні картинки, які намалювала природа. Чутно стукіт дятлу, десь стрекоче сорока-білобока. Все ще живе та шумить.