1 завдання. Вставити букви та розділові знаки. У Ки..ві Тарас Шевченко жив на…здами не більше двох років. Однак стародавн.. місто омите ..ніпровими хв..лями, багато важит.. у всіх творчих доробках Кобзаря а саме по..тичном пр..зовому образотворчому а також і в особистій долі. На н..му (не. могла не позначитися сама атмосфера суспіл..ного та кул..турного жи….я Ки.ва, …го славне минуле. М..лодого по..та, який при..хав до міста в 1843(запис буквами) році вабило все: краса др..вніх храмів скарби бібліотек, інтенсивність і внутріш..ня напруга політичного та суспіл..ного жи…я. Тут до ..речі лунали тоді відголоски декабристс..кого руху. Тарас Шевченко раз ..у.. раз звертався думкою до сміливців тр..гічна доля яких мала в..ликий вплив на формуван..я ..го світогляду. 6.У Ки..ві Тарас Григ..рович застав чималий гурт осв..чених молодих людей. Саме тут зр..ли ідеї які згодом стали політичною пл..тформою К(к)ирило-М(м)ефодіївс..кого товариства. Тарас Шевченко щиро любив Ки..в. Але найріднішим мабуть був для н..го будинок на Пріорці. Про н..го спогадах він пише так: «Ішов та йшов – бачу: хатинка стоїт.., не то панс..ка, не то мужича». Час не владний над пам..яттю народу: Кобзар довіку залишиться в Києві. 2 Визначити стиль та тип мовлення. 3. Дати назву тексту. 4 .Скласти план до текста. 5.Морфологічний розбір слова..Ки..ва. 6. Речення, яке починається з 6 , зробити синтаксичний розбір. 7.Фонетичний розбір слова ….щиро..

Объяснение:

УЯВІТЬ собі, що ви вже ніколи не побачите та не зазнаєте жахливої дійсності війни й післявоєнного періоду. Уявіть собі, що ніколи не почуєте канонади чи вибухів бомб, ніколи не побачите юрби виснажених голодом біженців, ніколи не будете боятися, чи не загинули любі вам люди в якійсь жорстокій безглуздій сутичці. Як чудово було б жити у світі без війни!

«Це не реально»,— можливо, кажете ви. Все ж лише кілька років тому яскраво світила надія на мирний світ. У 1990 і 1991 роках багато хто говорив, що людство стоїть на порозі нової доби безпеки та співпраці. Відображаючи віяння часу, Джордж Буш, тодішній президент Сполучених Штатів Америки, неодноразово казав про вступ до «нового світового порядку».

Звідки такий оптимізм? Закінчилася «холодна війна». Понад 40 років над людством висіла загроза ядерної війни, ніби меч, підвішений на тонкій нитці. Проте з падінням комунізму і розвалом Радянського Союзу почало здаватися, що загроза ядерного знищення щезла. Світ зітхнув з полегшенням.

Була ще одна вагома причина, чому люди дивилися з упевненістю в майбутнє й чому багато хто робить це й донині. За чотири десятиріччя конкуренція поміж Сходом і Заходом перетворила Організацію Об’єднаних Націй на організацію, де лише багато говорилося. Однак закінчення «холодної війни» дозволило ООН робити те, для чого вона була створена,— підтримувати міжнародний мир і безпеку.

ООН в останні роки докладає більше зусиль, щоб відвертати війни. Маючи війська держав — членів, ООН брала участь у більшій кількості миротворчих операцій за 4 роки, що передували 1994 року, ніж за попередні 44 роки. Близько 70 000 чоловік цивільного й військового персоналу служили у 17 операціях по цілому світі. Лише за два роки видатки на миротворчі цілі збільшилися в понад два рази, до 3,3 мільярда доларів 1994 року.

Бутрос Бутрос Ґалі, Генеральний секретар ООН, нещодавно написав: «Є ознаки, що система колективної безпеки, котра була розроблена в Сан-Франциско майже 50 років тому (під час заснування ООН), нарешті починає працювати згідно з задумом... Ми на шляху до досягнення діючої міжнародної системи». Попри такі поліпшення, раптом почала блякнути надія на новий світовий порядок. Що ж затьмарило надію на світ без війни? Чи є підстава вірити, що ми колись досягнемо всесвітнього миру? Наступні статті розглядатимуть ці запитання.

Книжка... Для одних людей — це скарб неоціненний, для інших — річ, як і тисячі речей повсякденного побуту, для третіх — данина моді, розкіш, додаток до хатнього інтер'єру. Є й такі, для яких книжка нічого не значить.

Та народна мудрість каже, що книга вчить, як на світі жити. І це дійсно так. Вона розкриває нам цікавий світ, допомагає мандрувати через століття і краще розуміти сьогодення. З нею ми знайомимось ще з раннього дитинства. Друковане слово нерідко стає порадником у різних життєвих ситуаціях.