Запишіть речення та встановіть відповідність між реченням та вираження головного члена речення: 1. Безособове дієслово. 2. Особове дієслово в безособовому значенні. 3. Прислівник. 4. Безособова форма на -но, -то. 5. Інфінітив. а) Мені щемко, так щемко на душі. б) Не можна звикнути до неволі. в) Треба було поспішати. г) Чернетку, звісно, зроблено раніше. д) У такі дні особливо мріялося про Україну. е) І тоді хочеться жити, працювати і творити. є) За хвилину було складено царський указ. ж) Чого йому так приємно. з) Світ було пройдено. і) Пахло водяними лілеями. ї) Йому стало байдуже. й) Перший раз отак свиснуло. к) Не ненавидіти місто, а здобувати. л) Від бруківки потягнуло холодком. м) У вухах якось дзвенить. н) Нам пощастило.

   Що це за гамір надворі? Невже знову пташки бавляться в пухнастому сніжку? Так, і дійсно, маленькі та прудкі вони літають навипередки з вітром та сніговієм, над садком у пошуках поживи.

    У  дворі  нашого будинку росте горобина. Давно вона росте, гордлива ті іноді журлива  красуня, з солодким червоним намистом. Кожної зими сніжок ніжно додає до її намиста, срібний свій оксамит. Я  навіть не пам"ятаю коли її там  ще не було. Стара вона та розлога. Ніби царівна усьго саду. Останнім часом до неї часто прилітають маленькі друзі - птахи. Щось щебечуть, звеселяють її, розказують про свої пригоди...

   Ось і сьогодні стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким  деревом.

- Люба горобино, як ми вдячні тобі, що в золоті осені ти не забула про нас і приберегла  свої ягідки, наше улюблене ласування.

-Так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках, струшуючи маленькі сніжинки.

-Ні, це не ви мені дякувати повинні, а я вам - ніжним голосочком відповіла садова царівна. -Якби не ви, мої маленькі, весною гусінь поїла б мої ніжні листочки, пахучий цвіт би осипався і не було б ягідок. Так я й стояла б в зажурі весь час.

-Та ми ж друзі! І завжди будемо допомагати  один -одному! Ти для нас, як матінка- годувальниця, ми ніколи не забудемо твоєї щедросі - весело зачиркали пташеки. - Тепер жодного дня більше не буде, коли б ти журилася. Завжди прилітатимемо ми, твої помічники й розрадники.

Дружба - особисті взаємини між людьми, засновані на любові, довірі, щирості, взаємних симпатіях, спільних інтересах і захопленнях. Обов'язковими ознаками дружби є довіра та терпіння. Людей, пов'язаних між собою дружбою, називають друзями. У моєму житті є багато хороших друзів і є кращі, ті самі обрані серед усіх, яких я дуже люблю.І що б не трапилося в житті вони завжди до мені, а я їм.Кожен день ми гуляємо, розмовляємо, радіємо життю і просто проводимо час добре. Я дуже рада, що в моєму житті є дорогі люди, які не зрадять і вислухають мене завжди і завжди мені спробують до так само розвеселять мене коли треба буде.Дружба слово незвичайне воно приховує за собою інший зміст. Загалом, я рада що у мене є такі люди