alapay
?>

Ккульмінацією оповідання "Товстий і тонкий" є:​

Украинская мова

Ответы

Алексей Ксения
Відомо, що яскравою, помітною і доволі ваго­мою є зовнішня велич людини — становище її в при­роді та в суспільстві. Проте зовнішня велич нічого не варта, якщо не спирається на внутрішні якості люди­ни, які являють цінність самі собою, незалежно від зовнішнього становища. У чому ж полягає внутрішня велич людини? Зві­сно, насамперед у розумі людини. Проте, на мою ду­мку, не тільки в ньому велич. Величною є йдуша людини. Ця велич не така яскрава і помітна здалеку. Проте з любов’ю ми згадуємо тих, хто щиро вірив і вірно кохав, хто відзначався вірністю своєму обов’язку, ніжністю і любов’ю, лагідністю і велико­душністю, безкорисливістю і самовідданістю. Як сві­дчення цього згадаймо роман О. Гончара «Собор», у якому письменник закликає «берегти собори душ своїх», чимало уваги приділяє зображенню духовної краси, величі людини і викриває негативні її прояви. Духовно багатими і чистими, величними постають перед нами Єлька і Микола, Вірунька й Іван, Ізот Ло­бода і Ягор Катратий. Розвинувши розумові здібності, але занедбавши моральність, людина стає черствою, жорстокою та егоїстичною, про що свідчить у романі таке уособ­лення непорядності, як Володька Лобода. У сутичці з тими, «…що без соборів у душі», Микола Баглай постає перед читачем «як той біблей­ський юнак, що вигнав осквернителів з храму». Отже, велич людини полягає не в розкоші, не в славі, не в кар’єрі, а в щедрості, досконалості її душі. Тож для моральної величі людини, як і для розумо­вої, — безмежне поле діяльності й постійного розви­тку. Але моральна велич ширша, бо вона доступна кожному, тоді як вершини розумового розвитку є до­лею талановитих.
palchiknr
 На передньому плані картини - буяння кольорів. Серед дуже дрібних ніжно-рожевих квітів три величезні червоні маки, поодинокі блакитні волошки, гілка синіх квітів.
 Виписане тоненьким пензликом листя разом із квітами сплітається у вінок. За квітами й хати не видно. Хіба що дві стріхи. Одна - з рівно викладених снопиків. Недаремно кажуть про солом'яну покрівлю: "Хата вшита соломою". Кожний снопик - ніби стібок, майстерно голкою. Над рівним рядком стібків - димар.
 Друга стріха, що виглядає з-за високих мальв, потемніла від часу. Солому притримують дві дерев'яні рейки.
 На другому плані картини височать два дерева. Вони виписані характерною для художниці технікою: дрібне листя оповите ніжно-зеленим туманцем. Цей ніжний колір гармонує з блакитним небом, на якому купчаться білосніжні хмари.

Ответить на вопрос

Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:

Ккульмінацією оповідання "Товстий і тонкий" є:​
Ваше имя (никнейм)*
Email*
Комментарий*

Популярные вопросы в разделе

alyonafialka
dariamay1996
orbbsvsupply
svetlana-sharapova-762621
turovvlad
samofar
r682dm2011
Владимирович
filial2450
coalajk
Андреевич-Екатерина1974
Ivan500
Donleksa2016
rn3ay8
zodgener
▲