Діалог на тему дистанційного навчання з використанням діеприкметників

Прийшла весна. Птахи,повертаючись із далеких країв(відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом), віталися з рідною землею. Усе навколо оживало, цвіло, буяло. Земля, що вчора виглядала білою пустелею, нині нагадувала казковий зелений килим, увінчаний ранніми квітами.

Дерева, укриваючись пишним цвітом(відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом), мрійливо погойдували вітами. Весняне сонце, зігріваючи весь простір(відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом), кидало на землю ніжні промінці, що сріблом переливалися на хвилях маленького струмочка.

Усе навкруги наповнилося незвичайним духом відродження, оновлення. Природа, ніби повновода ріка життя, невпинно і стрімко розливалася розкішшю свого багатства, щедрості, краси

відокремлена обставина виражена дієприслівниковим зворотом=виражена дієприслівником і залежними від нього словами

Карантин це ніби канікули ніколи не треба робити завдання, читати, писати. Кожен може робити що хоче: і спати довго, і грати в ігри як на телефоні так і на комп'ютері. А от навчатися під час карантину точно нікому не хочеться. На мою думку, причин неохоти виконання завдань є багато. По-перше,тобі ніхто не заважає спати довго. По - друге мама тебе не наскільки змушує робити ці всі завдання бо це ж карантин. По - третє, ти і сам розумієш що ці завдання не настільки важливі, адже, здоров важливіше за навчання. Але ж не всі ми хворіємл під час карантину, то і деякі виконують завдання задані вчителем. Дехто подумає-потім, перед навчанням все виконаю алеколи вчитель вимагає доказів щодо виконання твєї роботи, ти одразу розумієш все дарма. Ось чому нам так не хочеться навчатися під час карантину.