Завдання: скласти речення за поданими нижче схемамиа) [ = - ], [ - =].б) [ - = і = ].в) [ - = , але = ]​

Узагалі життя має і гарні, і погані сторони. Оптимістам легше жити, вони частіше бачить прекрасне у нашому жіитті, шукає його у повсякденні. З гуманістичної точки зору, прекрасним є те, що морально, що підносить і облагороджує людину. Пробуджувати прекрасне в душах людей має мистецтво. О. І. Герцен назвав мистецтво естетичною школою моралі. Людина повинна завжди прагнути до прекрасного: бути чесною, у першу чергу із самою собою, благородною, порядною. Духовна особистість завжди прекрасна, і зовнішньо, і внутрішньо. Усе життя люди повинні намагатися робити добро. Щоб бути корисним для суспільства, для людей та для себе, треба багато працювати над собою. Треба бути уважним до оточуючого тебе світу: помічати квіти, посмішку дитини, спів птахів, різнобарвну, кольорову гаму неба. У житті нам заважають негативні герої, які зневажають загальноприйняті норми поведінки, зневажливо ставляться до інших людей.

Лексика мови кожного народу, який розвивається (економічно, політично і т. ін., отже, й духовно), пере­буває в стані більш чи менш суттєвих змін, не тільки со­ціально прогресивних, а й регресивних. На позначення тих явищ, реалій, предметів, які вже застаріли, станов­лять пережиток минулого, використовують архаїзми.

Архаїзми (грец. агсґіаіоз — старий, давній) — застарілі слова, сполучення слів, морфологічні форми слів і синтаксичні конструк­ції, які належать до пасивної лексики, використовуються зрідка з певною стилістичною, функціонально-виражальною метою.

У минулому теперішні архаїзми (серед них і істориз­ми) сприймались як неологізми, вживалися більш чи менш активно. З часом певні колишні реалії та їх назви вийшли з активного вжитку, почали забуватись. Однак здебільшого вони збереглися. На позначення цих реалій з’явились нові, сучасні назви. Часто вони співіснують з колишніми, власне архаїзмами, які використову­ють зі стилістичною метою — для створення історично­го мовного колориту.

Найчастіше виділяють такі групи архаїзмів (власне архаїзмів):

—    лексичні архаїзми. Це різнокореневі застарілі слова-синоніми, які вже витіснено з ужитку: ланіти — щоки, десниця — права рука, грядущий — майбутній, ректи — говорити.

—   словотвірні архаїзми: вой — воїн, велій — вели­кий, миса — миска, пребути — бути.

—   морфологічні архаїзми: гортанію — гортанню, паде — впаде.

—   фонетичні архаїзми: вольний — вільний, глас — голос, піїт — поет, вражий — ворожий, сей — ц