Запишіть 8-10 прислів'їв про природу, що оформлені як узагальнено-особові речення ​

ответ: 16 прислів‘їв

Объяснение:

Овес каже: сій мене в грязь — буду я князь, а ячмінь каже: сій мене в болото — буду золото, а гречка каже: сій мене хоч і в воду, аби впору. Сій овес в кожусі, жито в брилі. Тоді просо засівається, як сухий дуб розвивається. Посій в пору, будеш мати зерна гору. Хто рано посіє, рано й пожне. Ранній пар родить пшеничку, а пізній метличку. Сій хліб у годину — будеш їсти кожну днину. Посієш вчасно, то і вродить рясно. Не вважай на урожай, а гречку сій. Весна днем красна, а на хліб тісна. Ластівка день починає, а соловей його кінчає. Де багато пташок, там нема комашок. Як багацько птиць — не буде гусениць. Як сіно косять, то дощів не просять, — самі йдуть. діждемо літа та нажнемо жита — по ставимо в копки та вдаримо гопки. Раді люди літу, а бджоли цвіту. Прислів‘я про природу!

Суфіксально-префіксальний б полягає в одночасному приєднанні до твірм
основи суфікса і префікса: стіна — про-стін-ок, земля — за-земл-и-ти.
Суфіксальна частина таких слів виконує словотворчу роль і, головне, висіупаг
засобом оформлення слова разом із закінченням, показником належності його д0
якоїсь частини мови. Наприклад, суфікс -ок відносить слово простінок до іменників
не пертої відміни, як слово стіна, а до другої; суфікс -и- переводить основу іменника
земля до дієслів і творить перехідне дієслово. Префіксальна частина цих слів виражає
тільки словотвірне значення, хоча в дієслові одночасно дає вказівку і на вид.
Примітка. У дієслові суфікс може змінювати і граматичне значення виду. Напри,
клад: заземлити — дієслово доконаного виду, від нього можна утворити за до суфікса -уша- (-юва-) форму недоконаного виду — заземлювати.
Суфіксально-префіксальний б широко використовується для творення імен­
ників, прикметників, дієслів і прислівників.
Суфіксально-префіксальні іменники складають досить численну групу. Вони тво­
ряться від іменникових основ за до префіксів та іменникових суфіксів. Одним
із різновидів виступає словотворення на основі прийменникової словоформи імен­
ника.Суфіксально-префіксальні прикметники творяться від прийменниково-іменнико­
вих форм, від сполучень дієслова з часткою не і, рідш е, в ід б езпри й м енн и кови х форм
— основ дієслів, іменників за до прикметникових суф іксів. Словотвір
Творення суфіксально-префіксальних прикметників
Слово (словоформа), від
якого утворено прикметник Префікс Суфікс Похідний прикметник
атом (без атома) без- -н- безатомний
роса (без роси) без- -ян- безросяний
їм ’я (від імені) від- -н- відіменний
Дунай (за Дунаєм) за- -ськ- задунайський
рядок (між рядками) між- -ов- міжрядковий
з ’їзд (після з ’їзду) після- -ів-, -ськ- післяз ’їздівський
цинга (проти цинги) проти- -отн- протицинготний
земля (серед землі) серед- -н- Середземний
загоїти не- -н- незагойний
оцінити не- -енн- неоціненний
Суфіксально-префіксальні дієслова творяться від основ різних частин мови за
до дієслівних суфіксів і префіксів. Особливо продуктивні відприкметникові
дієслова.
Творення суфіксально-префіксальних дієслів
Слово, що послужило
твірною основою

велосипедист, що рухається проїзною частиною, є повноправним учасником дорожнього руху! він, відповідно, зобов'язаний знати й дотримуватися правил дорожнього руху.  велосипедист може здійснювати будь-які маневри, не заборонені правилами. маневри на проїзній частині мають бути передбачуваними й зрозумілими іншими учасниками дорожнього руху.

вимоги до велосипедистів, що рухаються по проїзній частині

1. рухатися по проїзній частині на велосипедах дозволяється особам, що досягли  14-річного віку.

2. велосипед повинен мати справні  гальма, звуковий сигнал, бути обладнанимсвітловідбивачами: спереду білого, позаду червоного, по боках жовтогарячого кольору.

3. велосипедисти повинні рухатися по велодоріжках, а якщо їх немає —  по крайній правій смузі  проїзної частини, в один ряд (також можна їздити по узбіччю (* узбіччя — виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, що прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні й не

призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених правилами дорожнього руху. узбіччя може використовуватися для зупинки й стоянки транспортних засобів, руху пішоходів, мопедів, велосипедів (за відсутності тротуарів, пішохідних, велосипедних доріжок або у випадку неможливості пересуватися по них ), не заважаючи пі.

виїжджати з крайньої правої смуги можна для виконання об’їзду перешкод (припаркованих машин, ям тощо).

4.  якщо велосипедна доріжка перетинає дорогу поза перехрестям, велосипедистимають поступитися дорогою  іншим транспортним засобам, що рухаються по дорозі.

5.  для руху по проїзній частині колони велосипедистів мають бути  розділені на групи (до 10 велосипедистів  у групі) з дистанцією 80–100 м між  групами.  велосипедисти у групах повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам дорожнього руху.

6.  під час руху по проїзній частині, перед зупинкою, перестроюванням,

поворотом або розворотом велосипедисти зобов'язані  подавати попереджувальні сигнали:

• поворот або перестроювання праворуч: витягнута права рука (мал. 1);

• поворот або перестроювання ліворуч: витягнута ліва рука (мал. 2);

• зупинка: піднята догори будь-яка рука