Со словами светлий, сладкий складите предложение так, чтобы каждае с них было в прямом и переносном значении.

Сладкий і в пересному і впрямом

1. Я пью сладкий чай.
2. У меня светлый свитер.

Відповідь:

Якщо не образишся, я тро-о-охи відредагую:

Я віршів ніколи в житті не писав.

Це просто тому, що ТЕБЕ я не знав.

Тепер солов'єм моє серце співа,

Виводить рука нелукаві слова:

Не збиті й сучасні - чистіш від води,

Такі, як казали ще наші діди.

ТИ гарна, тендітна, ТИ диво із див.

Я хочу, щоб разом ми були завжди.

Хай поряд не буде недобрих людей,

Втечем від байдужих, холодних очей.

Щодень я любити ТЕБЕ обіцяю.

ТЕБЕ зберегти я всім серцем бажаю.

А серце не бреше й одразу  сказало,

Що щастя, Янусю, в ТОБІ відшукало.

ТИ доторком ніжним легкої руки

Осяєш мої підліткові роки.

Пояснення:

24. А — кОлесо : іменники в родовому відмінку однини (кого? чого?) мають наголос переважно на закінченні, це слово виняток.

25. Д — ненАвисть : похідні форми від слова нена́висть мають наголос на другому складі.

26. Г— чорн О зем : у складних іменниках сполучний голосний є наголошеним.

27 . В — урочИсто : у прислівниках, утворених від суфіксально-префіксальних прикметників, а також із прийменниково-прикметниковими сполученнями, наголос падає на той же склад, що й у відповідних прикметниках.

28. Д — експЕрт : запозичене слово, зАпонка: іменники жіночого роду з суфіксом <к> . зберігають наголос мови-джерела , зАпонка :

29. В — фОльга : запозичені слова зберігають наголос мови-джерела , листопАд : складних іменниках сполучний голосний є наголошеним, але це слово виняток, Олень: в українській мові деякі слова мають наголос, відмінний від російського.