"я не знаю, чи там, угорі, наді мною є життя, але я добре бачу, що вся краса тут, на землі" нужно раскрыть смысл цитаты, не меньше 7ми предложений

Багато розмов ведеться навколо життя та смерті.Це вічне питання.Автор цитати хоче ще раз повторити людству,що найголовніше-це цінність життя.Людина має зрозуміти,що вона існує зараз і тут.Тому треба насолоджуватися кожною хвилиною великого подарунку небес,який є у кожного з нас-життям.Бачити красу природи,насолоджуватися барвами квітів,осіннього листя,білизною першого снігу,ароматами дощового ранку,та співом птахівТому що"вся краса тут,на ЗЕМЛІ".

1)минає(==, дієслово) літо(__іменник), осінь(___,ім.)вже (частка)бреде(==, дієслово),лісів(_ _ _, ім.)багрянець(___,ім)торкнувся(==, дієсл.) вересневий(~~~,прикм.), і(спол.) пахне(==,дієсл.) чебрецем(_ _, ім.), і(спол.) листя(_ _,ім.) де-не- де(присл.), кружляючи лягає під деревами( все речення суцільною _._._.). Речення: розповідне,неокличне, складне, з різними видами зв'язку :сполучникове(складносурядне) і безсполучникове. 1 речення(минає літо): просте, повне, двоскладне,непоширене, неускладнене;; 2. Речення(осінь вже бреде): просте, повне,двоскладне, непоширене, неускладене;; 3речення(лісів багрянець торкнувся вересневий): просте, повне, двоскладне, поширене, неускладене. 4 речення(і пахне чебрецем): просте, повне,односкладне,поширене, неускладене. 5 речення(і листя ): просте, повне, односкладне, поширене, ускладнене дієприслівниковим зворотом.. 1і2 речення - безсполучниковим зв'язком; 2і 3- безсполучниковим; 3і4- сполучниковим сурядності; 4і5- сполучником сурядності.

Колись дуже давно на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали землю, випасали худобу, рибалили. Восени, коли закінчувалися польові роботи, люди виходили на берег моря і влаштовували веселі свята, ігри, які завершувалися пусканням стріл щастя. Дивитися на ці ігри виходив цар морських глибин Нептун, надзвичайно страшний і сердитий володар морської стихії.

— Хоч як люди хваляться своєю силою, а мене бояться. Ніхто не пускає стріл у мій бік.

Та одного разу вийшли до вогнища три юнаки і пустили в бік Нептуна три стріли.

— Я вас поховаю у морській безодні! — заревів Нептун.

Матері, дивлячись на своїх синів, замислилися. Цар морів і справді може це зробити. Думали вони, думали і вирішили віддати свою силу синам. Хлопці стали такими дужими, що могли вистояти навіть під ударом величезної хвилі. А матері, які віддали свої сили дітям, стали слабкими.

Ти бачив коли-небудь слабких, немічних жінок? Якщо зустрінеш їх, не посміхайся. То вони віддали свої сили рідним дітям.