Повний синтаксичний розбір речення: мова-це доля нашого народу , і вона залежить від того, як ревно ми всі плекатимемо її. будь-ласка

Мова (підмет) - це доля ( присудок) нашого (означення) народу (додаток), і вона (підмет) залежить (присудок) від того (додаток), як ревно ми всі плекатимемо іі (розгалуджене/поширене означення)
Складносурядне речення з розгалудженим означенням

Подснежники, вестники весны, первыми вступают в единоборство с суровой зимой. Внезапно появившиеся среди снега, они представляют, зацветая, удивительное зрелище. Кажется, на землю наброшено белое кружевное одеяло, сотканное из пушинок снегопада и из бликов маленьких белых цветов. Очарованный ослепительной красотой подснежников, человек, увидевший эти цветы, не может оторвать от них взгляд.

Появятся проталины, и подснежник, раскачиваясь на тонком стебельке, начинает подпевать ручейкам. Цветы звенят, как колокольчики, чтобы разбудить природу, спящую крепким сном.

 скажи я про цветок написал(а)

Це був теплий погожий день. Яскраво світило сонечко, голубіло блакиттю небо, шуміла річка. Ледве чутний вітер де-не-де повіяв. Ось і зараз заблудив він у поле, а там-спориші. Вітер стелеться над землею, здіймається вище і наче невидима рибка пірнає у спориші. Рослинки хиляться, прогинаються під тиском вітру, наче витанцьовують химерний танець під музику навколишньої природи та вітру. А потім вітер кидається вгору все вище й вище і полишаючи поле, летить далі, шукати нових танцюристів котрі б танцювали під музику природи та його, вітру...