Скласти речення з іменником берези у формах орудного відмінка

Під березами бігали діти, бавилися м'ячем. 

Снігурі недарма дістали таку назву, бо прилітають із першим снігом. Снігурі — червоногруді пташки з чор­ною шапочкою на голові. На голівці в снігура чорна шапочка. Спинку прикраша бурувато-сірий піджачок. На грудях і черевці майорять, наче жар, червоний фартушок і червона сорочка. Живуть снігурі переважно в хвой­них лісах Півночі. До нас прилітають пізно восени й оселяються недале­ко від людського житла. Мандру­ючи садами, вони збирають насін­ня бур’янів, ягоди, що залишилися на кущах. Надають пере­вагу горобині. Комахи в раціон сні­гурів потрапляють випадково і в не­значній кількості.

                                           Як я врятував кошеня
   Був осінній сонячний ранок. Тепло світило сонечко, ніжно віяв вітерець. Я прогулювався зі своїм другом і розмовляв про нового кошеня.
- Ех... Я так хочу собі пухнастого звіря у своїй хаті!...
- Нічого. Колись то тобі куплять кошеня. Можеш попросити своїх батьків про це.
- Хм... Ніколи і на думку не спадало просити батьків. Спробую!
   І пішли ми до моєї хати. Але сталося диво. Коли ми проходили огорожі наколо хати мого дідуся, ми помітили, що мале кошеня застрягло в огорожі. Напевно хотіло поїсти і подумало, що пролізе. Я закричав:
- Боже! Кошеня застрягло!
- Давай думати, як його звідти витягти.
   Біля нас була сокира і на щастя, загострена. Ми спочатку попередили дідуся про небезпеку, який згодився нам до хвилин витягували кошеня і ,нарешті, витягли. Купка шерсті ходила і мурликала біля мене.
   І от так я отримав те, чого сам і хотів