нужно на завтра завдання 3. виправте помилки в категорії числа. у кіоску сувеніри з символіками чемпіонату. виставка-ярмарок вражає асортиментами продукції. просимо вказати вартість упакувань і транспортувань. багато гіль було зрубано. канцелярські приладдя надійшли на склад. по всьому пляжу розкидані тверді каміння. у цього дерева міцні коріння. запашні зілля охайно розкладено на столі. саме тоді він отримав дещо з вищезгаданої мебелі як сюрприз від працівників. увесь дріт і пиломатеріал знаходиться на базі. вам будь-яку шпалеру показати? моя улюблена страва – рибна консерва. люди йшли на похорони, щоб віддати останню шану своєму землякові.

З символами чемпіонату, асортиментом продукції, упакування і транспортування, багато гілля, канцелярське приладдя, тверде каміння, міцне коріння, запашне зілля, вищезгаданих меблів, пиломатеріали, будь-які шпалери, рибні консерви, на похорон.

Осінь - пора незвичайна: вона комусь подобається, комусь не дуже, а комусь взагалі хочеться викреслити із списку пори років. З одного боку все погано: постійні дощі, опале листя, прихід холоду, відповідно похмурі думки. Але з іншого боку - все прекрасно: світить сонечко, накрапає веселий дощик,сади й городи обдаровують нас стиглими плодами... Так можна продовжувати до безкінечності! Але я маю свою думку й уявлення про осінь. Осінь - дуже романтична й душевна пора, бо нема нічого кращого за осіннє небо, духмяні фрукти й овочі... Я обожнюю це! Ото ж бо, мені подобається осінь...

Бути амбітним і досягти неабияких висот у житті - це, безумовно, добре. Таких людей усі поважають. Але є люди, які заслуговують на повагу не менше, хоча їхні досягнення не такі великі і помітні. 

Наприклад, усі поважають науковця, що зробив важливе відкриття, архітектора, що побудував гарне місто, керівника, що налагодив виробництво. Але не слід забувати, що цим людям допомагали тисячі й тисячі людей - лаборантів,  будівельників, робітників, і без їхніх зусиль неможливо було б обійтися. Ці люди робили свобю роботу чесно й добросовісно, вони внесли свій вклад у велику справу. Тому вони безумовно заслуговують на повагу.  

До того ж, у кожної амбітної та успішної людини була мати, що доклала багато зусиль, щоб виховувати свою дитину як слід, і це їй вдалося. Це - її велике досягнення, але ж про це ніхто не знає. Я вважаю, що матері завжди заслуговують на повагу, бо без них було б важко вирости справжньою людиною.