На місці пропуску пишеться одна й та сама буква в обох словах а нагородити – нагоро..у, мазати – ма..у б лазити – ла..у, радити – ра..у в сидіти – си..у, возити – во..у г судити – су..у, відгородити – відгоро..у

Відповідь:

1. Оратор багатий не лише на слова, а й на думки (Цицерон).  

2. Оратор повинен бути людиною справедливою і тямущою у справах справедливості (Платон).  

3. Саме промова, солідна, пишна, яка відповідає і почуттям, і думкам слухачів, становить невід’ємне надбання оратора (Цицерон).  

4. Оратор одночасно розгромлює і ранить усіх тією самою зброєю і тим самим ударом... (Ф. Прокопович).  

5. Оратором є лише той, хто в змозі говорити з кожного питання гарно, вишукано й переконливо, відповідно до важливості предмета, на користь часові і для задоволення слухачів (Тацит).  

6. Риторика — цариця думки і княгиня мистецтв (Ф. Прокопович).

Відповідь:

3.1. "Якби не було мрії ,- говорив В. Сухомлинський ,- праця втратила б свою привабливість"

3.2.«Земля найкраще пахне восени,– говорить сам до себе Тимофій. – Люблю її запах"

3.3. «Дурний ти, хлопче , – каже баба й додає: – Васильку, на те ти й уродився, щоб робити, а не лежати».

Пояснення:

1) якщо слова автора розділяють пряму мову, яка складається з одного речення:

«П, — а, — п».

2)якщо слова автора  розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:

  «П, — а. — П».

3)якщо слова автора  розділяють пряму мову, що містить два речення, то після слів автора ставимо крапку й тире, а наступне речення прямої мови починається з великої літери; лапки закриваються в кінці прямої мови:

  «П, — а. — П».