Сделать разбор слова за составом на украинском языке “зробите”

ответ:

зроби-коринь

т-суфикс

е-закинчення

Відповідь:

МЕНЮРУБРИКИ

МІЙ ЧАС ЗУПИНИВСЯ ТУТ. РОЗПОВІДЬ АМЕРИКАНЦЯ НА КАРАНТИНІ У ЛЬВОВІ

Joe Lindsley

29 березня 2020 27543 0

Джо Ліндслі прилетів до Львова на журналістську конференцію та через карантин змушений був залишитись тут надовго. (українською та англійською мовами)

Фото: Газета «День»

ФОТО: ГАЗЕТА «ДЕНЬ»

У Львові є популярною пісня, у якій є слова «Ми помрем не в Парижі». В епоху коронавірусу вона отримала зовсім інший зміст. Наш час зупинився там, де нас зупинила інфекція. І він змушує переглянути багато наших цінностей, змінити своє ставлення до світу та до себе. Історія американського журналіста Джо Ліндслі, який через вірус змушений надовго застрягнути у Львові та його друзів з різних країн світу.

Коронавірусом була інфікована значна частина відомих людей – принц Чарльз, Грета Тунберг, урядовці й політики з багатьох країн, включно з американськими сенаторами, зірками НБА та футболу, що підкреслює його поширення на весь світ. Він навіть отруїв мої сни: я бачу той самий жах, у якому залишок на шкалі мого інгалятора від астми, який рідко використовую, швидко падає до нуля. Всі ми перебуваємо у стані невизначеності і божевілля, і я чую історії, які дають надію, свідчать про розчарування та розгубленість, від друзів, яких я зустрів під час подорожей світом.

Під час цього карантину я перебуваю в Україні, де випадково залишився, коли музика, як у грі, перестала грати, і нам усім довелося знайти місце для самоізоляції. Я залишився за стінами монастиря ХVII століття як єдиний гість у готелі, і, незважаючи на фізичну ізоляцію, я перебуваю на зв’язку з іншими людьми. Усіх цікавить одне: що відбувається у цю дивну епоху коронавірусу? Ось мої думки.

Пояснення:

Весна... Ще лежать сніги, але вже деякі птахи поверрнулися додому і зараз сидять на ще голих гілках наспівуючи веснянки. Здається тільки вони не бояться, що ще можуть вдарити морози, що сонце виглядає рідко, здається тільки вони не бояться змерзнути. Але ні... Он висовує голівку зпід сніга маленький пагінець. Не дивлячись на те , що він ще маленький і не тільки хурделиця а й вітерець може вирвати його з корінням, він гордо підняв зелені рученьки тянеться до холодного сонця. Ось навкруги з'являються ще сотні таких ручечок. І хотя вони ще малі ніхто не має сумнівів що це підсніжники. Маленькі квіточки з цвітом ,кольору снігу.Тільки ця крихітна квіточка незлякалася зими яка все ще панувала довкола , тільки вона витягнулася нібито промовляя до людей :" Весна, Весна"