Скажите питання словосполученнями є всі поєднання слів у рядку осінній день, бити байдики моя школа, вітер і сонце теплий дощ, дуже тихо ідуть діти, співає голосно питання №3 у якому словосполученні правильно виділене залежне слово? цвітуть навкруги схиливсь над водою зустріла маму співають півні питання №4 у якому реченні виділене слово є додатком? шумить, не стихає бурхливе море. мерехтить роса на зеленій траві. вітер пісню співає стоголосо. голівонька схилилася додолу. питання №5 у якому реченні правильно розставлено розділові знаки? завтра, я піду до школи. один плюс один два. мова – це душа народу. сашко, і марійка – давні друзі. питання №6 у якому реченні немає другорядних членів? лагідний вітер. наші хлопці перемогли. багато днів минуло. мені холодно.

питання 1.

осінній день, моя школа, теплий дощ.

питання 3.

цвітуть навкруги

питання 4.

(нема виділених слів)

питання 5.

"мова – це душа народу"

питання 6.

наші хлопці перемогли

Назва рослини горицвіт волзький походить від назви ріки Волга. Назва "Ольжин острів", що знаходиться на окраїні міста Києва, дана острову на честь київської княгині Ольги. Наша маленька Варка мріє стати дизайнером одягу - вона вже і назву бренду придумала - "Варчин стиль"! Умісті Таганрог знаходиться авіабудівельне підприємство «Таганрозький авіаційний науково-технічний комплекс імені Р. М. Берієва» . Запорізька область - адміністративна одиниця на півдні України з центром у місті Запоріжжя. За часів СРСР Нагірний Карабах не являвся державою, а був Нагірно-Карабаською автономномною областю Азербайджанської РСР. Норвезька мова - мова германської групи, індо-європейської сім`ї мов, якою розмовляють у Норвегії.

Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда. То й повість починається, як починаються казки: "За широкими морями, за лісами дрімучими, ще й за горами кам’яними... був колись веселий край, заворожений злими людьми, заневолений двома неволями". 

З 28 на 27 лютого старого стилю в селі Моринцях на Звенигородщині, в хаті кріпака пана Енгельгардта, Григорія Шевченка, народився син Тарас. 

Батько й мати на панщині, то й доглядала за малим Тарасом старша сестра Катерина, яка й сама ще була дитиною. Хочеться їй самій ще з подругами погуляти, то посадить малого в ямку на вигоні, накаже не вилазити та й майне до гурту. Згада про малого тільки тоді, як із поля покажеться череда. Вітром летить до ямки, а воно сидить. Як побачить Катрю, з плачем викидає рученята. І картає себе Катря, що покинула дитину саму на вулиці. Ідуть вони за село виглядати маму й татка. 

Минають роки... Росте Тарас... Тільки зіп’явся на ноги, почалось дитяче бурлакування, бо батьки на панщині, брат десь пастушить, сестра нагороді... І мандрує дитина то на леваду, то до ставу, то за сад на могилу... 

Сад темний, густий, бур’янами зарослий. Невесела й хата Шевченків зимою та восени — кривобока, стара, стіни повигинались, солома потемніла, потрухла, мохом узялась, дірки світять голими латами. А весною зацвіте садок , посіє Катря квіти під вікнами, і суму мов не було. Вперше по весні Шевченкова родина розташувалась коло хати надворі вечеряти. Але невесела та вечеря: зморений батько свариться, мати заклопотана, зажурена, дочка заплакана. Зайшов звичаєм сусід погомоніти й дивується, що так пізно вечеря. То мати й розповіла про їх клопіт: Тарас десь дівся. Скрізь обшукали, та так і не знайшли. Вирішили після вечері знов іти шукати.

Зарипіли десь вози; вдарила луною багатоголоса пісня. Всі забули на деякий час про хлопця, заворушились – чумаки! – повиходили назустріч. Аж тут Катря побачила Тараса. Почали допитуватись, де був. Хлопець і розповів, що заблукав у полі, стрів чумаків, вони посадили його на віз, дали батіг у руки та й привезли додому. А як повкладала мати дітей спати, а сама з сусідами сіла на призьбі, почав Тарас тихим голосом розповідати брату та сестрі, що ходив туди. Де сонце заходить, і бачив залізні стовпи, що небо підпирають. Крадькома прислухалася мати: 

—