Твір " що мене хвилює " ( можна про війну )

Особисто я не вважаю, що сучасні люди так вже сильно відрізняються від тих людей, які жили сто, двісті чи навіть триста років тому. Тому, як мені здається, морально-етичні проблеми сучасного суспільства точно такі ж, якими вони були в минулі часи. Людина в усі часи була слабкою і робила неблагородні, непорядні та безвідповідальні вчинки, точно так само вона вчиняє їх сьогодні, і буде вчиняти в майбутньому. Тому питання морально-етичних проблем суспільства завжди буде актуальним.

Мене завжди хвилювала проблема брехні людей. Мені дуже неприємно, коли мене обманюють або брешуть. Точно так само мені неприємно, коли я бачу, як брешуть комусь іншому з мого оточення. Обурює це мене відразу з кількох причин. По-перше, брехуни завжди дуже слабкі люди, які не мають сміливості визнати правду. Здавалося б, невже вони не розуміють, що, обманюючи іншого, вони обманюють самих себе, оскільки бояться визнати правду? Брехня, точно так само, як і лицемірство, це слабкості, які мені дуже складно комусь пробачити.

На мою думку у дистанційного навчання є великі мінуси-

Перше – не у всіх виявився якісний доступ до цифрових ресурсів, що нелегко було виправляти в авральному порядку під час карантину.

Друге-багато відповідають на усі тести та контрольні нечесно!

Але є й плюси-

Замість одного вчителя тобі пояснюють багато: в ютубі,по телевізору і твій вчитель.

Ти займаєшся індивідуально кожен вчитель пояснює і в будь який момент ти можеш ютуб,наприклад,поставити на паузу.

А побажати на літо я хочу небагато,бо саме головне-це здоров'я. Будьте здорові!

Мені дуже не подобається коли вчителька ставить мені в щоденник зауваження .А ще більше це не подобається моїй мамі . І ось цей день настав коли мені в щоденник написали зауваження . Я прийшов до дому , поїв , і почав робити уроки . Мама у мене спросила :
- Ну що як справи у школі ? Все добре? 
На що я довго не знав як відповісти. І після великої паузи мама знову спитала:
- Ну, я чекаю . Мені ще довго стояти? -і в її голосі було чути не задоволення . Я з острахом протягнув щоденник.
- Ось, але я не вивен , це все Андрій , він мене смішив і пихав . Я казав йому щоб він перестав але той не хотів слухати . От вчителька і поставила мені зауваження, але я більше так не буду , чесно.
- Добре, добре . На цей раз я тобі повірю , але щоб це був перший і останній раз коли у щоденніку я бачила зауваження.
Більше я не сідав з Андрієм , і мені не писали зауваження.