Чи можно так перенести слово "зав'-яза-ла"

Ні. Буквосполученя, що містять апостроф при переносі розривати НЕ можна. Краще так : "зав'я-за-ла"

Жила-була найкрасивіша квітка в світі. Вона стояла на вершині найвищою гори, й вітала сонечко, коли те прокидалось. Не було в світі травинки, що не чула про неї. Але, та квітка була завжди сумна. Вона плакала разом з дощем. Якось виріс біля неї маленький мак. Він був такий ніжний й чистий, що не мав прожити й дня. Але, найкрасивіша в світі квітка викохала його. Мак виріс великим й гарним. А та квітка стала помирати. І перед смертю вона засміялась. І все на цьому білому світі чули її дзвінкий сміх. Вона стала гарною душею. Може, й ти почуєш її сміх?

Объяснение:

1. Що розповідають сучасники про домашній побут українських селян

Німець Йоган Генріх Блазіус, автор книжки «Подорож Україною» (1844), яку написав після відвідин Російської імперії, зазначав, що українські села є незвичайно великі і розлогі, «хати стоять по можливості вільно і не дуже правильно, кожна хата має свій садок з численними яблунями, грушками, сливками та черешнями... Великий контраст для порівняння з тульськими (московськими) селами, у яких всі хати села стоять в один ряд на одному боці вулиці під одним дахом і де село ділиться взагалі тільки в два ряди. Хат під двома схилами даху годі знайти... Відколи ми залишили Північну Росію, ми ніде не бачили так чистенько утримуваних хат, як у козаків. Стіни з дерев’яних брусів у всіх українських мешканнях обліплені знадвору і всередині глиною і чисто побілені. На тих білих глиняних стінах не терплять жодного найменшого сліду бруду... У крою та шиття свого одягу українці значно більше зближаються із західними слов’янами, ніж з великоросами... Великорос багато уваги приділяє тому, щоб бути пишно та коштовно одягненим - але зовсім не переймається прогріхами проти чистоти; українець в кожнім разі держиться чисто, а одяг його, зате, скромний та невибагливий».