Скласти розповідь з речення він такий'як хліб м'який.

З давніх часів і у всіх народів найбільшою святістю був хліб. Його присутність народжувала поетів і мислителів, сприяла появі пісень і дум, продовжувала родовід, і, навпаки, коли він зникав, приходило лихо.
І чи не в найголовнішому слові нашої мови «життя» предки не лише воздали заслужену хвалу житу-годувальнику, а й визнали його правічні заслуги в долі людства. В зернину, в цей маленький тугий злиточок матерії стільки вкладено життєвої мудрості, добра і віри в безсмертя, що його тайна і досі здається нам магічною. Все у нас від нього, від хліба. А в тім, і ми самі, кожен з нас — дитина своїх батьків, свого народу й хліба.
З давніх часів батьки привчали дітей своїх берегти хліб. Ще з молоком матері засвоювались правила бережливого ставлення до святая святих. Хліб був мірилом життя, визначальником людських статків, повсякденної культури.
Людей, які прийшли з чистим серцем, доброю місією чи хорошою новиною, на нашій землі завжди зустрічали хлібом сіллю. Короваєм благословляли молодят, без хлібини не можна було зайти в новий дім, народжувалася дитина — теж ішли з хлібом…
Віддаймо ж пошану тим, хто зростив його, рукам, котрі подарували духмяні, схожі на сонце, паляниці. Знімімо перед ним капелюхи, уклонімося, аби одвічно він був на нашому столі, щоб не черствів, бо, як мовлять народні вуста, коли черствіє хліб — черствіють душі.

«Хліб наш насущний»

Хліб за всіх часів і в усіх народів вважався найбільшою святістю. Про нього писали поети і мислителі, він прославлявся в піснях і думах. Коли його не ставало, приходило лихо. Недаремно людина, творячи щоденну молитву, просить Бога: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні».
Ота святість, пошана до хліба передавалася з покоління в покоління дітям, внукам.

Не кидайсь хлібом! Він святий!
В суворості ласкавій,
Бувало, каже дід старий
Малечі кучерявій.

Квіти - це найчудовіший подарунок природи. Багато людей називають своїх дітей на честь різних квіток. Моя мама назвала мене Лілія на честь квітки лілії. Існує близько сотні різних видів в сімействі лілій. Моя мама і я вирощуємо лілії й інші квіточки та насолоджуємося ними в нашому саду: вони виглядають чудово та живлять нашу душу, хоча самі не мають душі.

Без квітів земля була б нудною і незатишною. «Квіти – це найприємніше з усього, що Бог створив на землі», - говорив Генрі Бічер, і я повністю погоджуюся з ним.

Існує багато красивих рослин і квітів, які є рідними для України. Одна з найкрасивіших - це конвалії. Ми можемо знайти їх не тільки в лісі, але і в затемнених садах. Вони схожі на чарівні дзвіночки і дуже приємно пахнуть.

Підводячи підсумок, хочеться сказати, що квіти не тільки роблять наше життя яскравішим, вони також сприяють очищеню і оздоровленню повітря навколо нас, наповнюючи його киснем, тонким і ніжним ароматом. Вчені довели, що ці прекрасні створіння вміють поглинати негативну енергію, натомість віддаючи позитивно заряджені частинки. Лише згадайте посмішки і радість людей, яким ви дарували квіти!

Объяснение:

Я мрію побувати на морі. Хоч у нашій країні аж два моря, проте я ніколи в житті не відпочивав там. А я думаю, це дуже весело. Море таке велике, безкрає. Можна купатися та грати на піску. На жаль, ми живемо досить далеко звідти.

Я розумію, що аби здійснити мою мрію, мені потрібна до батьків. А у них самих має бути час та гроші, щоб звозити мене на море. Я намагаюся не просити зайвий раз гроші на іграшки та солодощі, а коли мені їх дарують на свята, віддаю батькам у скарбничку «на море».

Ще для здійснення моєї мрії мені потрібно бути терплячим та дочекатися літа. Адже лише влітку можна розважатися на пляжі.

Не знаю, що ще я можу зробити, щоб моє бажання здійснилося. Я ще не дорослий, аби зробити все самому. Проте я намагаюся бути для батьків гарним сином та помічником, аби вони хотіли до мені у здійсненні мрії.

Объяснение: