Прочитайте речення. Випишіть числівники. Визначте їхні морфологічні ознаки й синтаксичну роль. 1. Чотири речі нам потрібні, щоб невеселих збуться дум: здорове тіло, добра вдача, ім’я хороше, світлий ум (Рудакі 2. Мене вимчав на сьомий поверх автоматичний ліфт, число «сім» обіцяло щастя, бо сім по сім буде сорок дев’ять, а коли сорок дев’ять розділити на два, то вийде двадцять чотири з половиною, а двадцять чотири з половиною — це майже мій вік, все збігається, все прекрасно! (П. Загребельний) 3. Є тисячі доріг, мільйони вузьких стежинок, є тисячі ланів, але один лиш мій (Б. Симоненко).

Скільки існував наш народ, стільки вкладав він свою мудрість у прислів’я та приказки. У них вся сила народного розуму, у них і заповіт нащадкам про те, як поводитись за життям і людьми, і розмірковування над важливими вічними питаннями. Знайомлячись із народними прислів’ями та приказками, я відзначив для себе, що вони зачіпають усі теми, які тільки можуть бути цікавими людині: є приказки про Батьківщину, про природу, про працю, про гроші, про здоров’я та хворобу, про добро і зло, життя та смерть, про родину. Не знайдеш і слів, щоб висловити всю глибину простої людської мудрості, яка прихована у таких коротких висловах! Мені сподобалися приказки та прислів’я, присвячені темі кохання. У них наших предків щодо цього вічного почуття, і норми народної моралі. Сила почуття і вічність справжнього кохання передано у таких прислів’ях: «Любов — не пожежа, займеться — не загасиш», або: «На любов і смак — товариш не всяк», «Не до чари, як хто кому не до пари». Висловлено у народній творчості і безкорисливість, щирість у почуттях: «Нехай борщ без сала, аби душа пристала», «Хоч у курені, аби до серця мені», «З перцем чи не з перцем, аби з добрим серцем». Читаючи художні твори, я часто дивувався з того, як вміло описує письменник красу дівчини, які епітети добирає, як влучно та поетично порівнює дівочу вроду з явищами природи. Тільки знайомлячись із народною творчістю, я зрозумів, що майже всі порівняння взяті саме з фольклору, а вже потім вони пішли мандрувати сторінками художніх творів. «Дівчина, як калина, як ясна зоря», «Красива, хоч з лиця воду пий», — все це взято з безмежної поетичної народної творчості. Багато створено прислів’їв та приказок і про працю, навчання: «На дерево дивись, як родить, а на чоловіка — як робить», або ще; «Перемагай труднощі розумом, а небезпеку — досвідом». Сказав наш народ і про навчання, про мудрість: «Мудрий не есе каже, що знає, а дурний не все знає, що каже». Мені дуже сподобався цей влучний та іронічний вислів! Я вважаю, що кожному з нас треба цікавитись народними прислів’ями та приказками, бо вони роблять наше мовлення виразнішим, а самі є справжнього скарбницею мудрості. Запам’ятаймо ж їх на все життя, бо не на користь книжку читать, коли лише вершки хапать!

1. В
2. Україна (украйіна) ( . - - . = . - . )
площа (плошча) ( - - . - - . )
єдина (йедина) ( = . - . - . )
сім`я (с`імйа) ( = . - = . )

3.проліски 
про - префікс
ліс - корінь
к - суфікс
и - закінчення
проліск - основа

низька
низь - корінь
к - суфікс
а - закінчення
низьк - основа

навесні
на - префікс
весн - корінь
і - суфікс

4. Низька квіточка з`явилася першою навесні, і ще одна, і ще - це проліски.
Квіточка - підмет, з`явилася - присудок

5. Це вони відчули перші промінці сонця. Незабаром буде вже зовсім тепло. Прилетять і почнуть гомоніти перелітні пташки. Дерева, кущі, трави вибухнуть зеленими барвами. Закінчиться шкільне навчання. Розпочнуться мої літні канікули.