Написати твір на тему: " найкращий засіб від образи - пробачення"

Кожен погодиться з тим, що сьогодні дуже багато образ серед людей, які псують відношення й взагалі настрій. Образа, як тяжкий камінь на серці. Його можна прибрати, але це треба вміти зробити. Поміркуймо, яку користь приносить образа на когось? На мою думку, ніяку. Навіщо тоді мучити себе та інших. Звісно, що це нікому не потрібно. Який же існу б, щоб врятуватись від цієї "напасті"? Все досить просто. Потрібно лише пробачити. Прощення- це найкорисніші ліки від образи на когось. Можливо, для когось ці ліки занадто "дорогі", через гордість. Мені завжди допомагає думка про те, що якби я помилилася, то дуже б хотіла, щоб мене пробачили й не тримали довго образи. Завжди потрібно ставити себе на місце тієї чи іншої людини, яка нас образила, чи яку ми образили. Це справді допомагає. Отже, не потрібно берегти у своєму серці місце для образ. Там повинно завжди залишатися місце для любові та доброти

Объяснение:

МОЯ ВУЛИЦЯ. У кожної людини є найпам’ятніші, найдорожчі місця в житті. Для мене – це моя рідна домівка, мій дім, моя вулиця. Коли я була зовсім маленькою, мої батьки одержали квартиру в новому районі на вулиці Дружби Народів. Я вважаю, що ця назва символічна, адже саме дружба між людьми є запорукою найкращих почуттів: дружба перетікає в любов, без дружби немає вірності, з дружби починається людяність.

Дванадцять років тому на місці кукурудзяного поля і колгоспних ферм “виріс” молодий житловий масив. Білі багатоповерхівки височіли над землею, ніби торкаючись хмар рогачами телеантен, і самі нагадували хмари. Я і мої ровесники зростали разом із цим районом, тут нам усе близьке і знайоме.

Наша вулиця пряма і широка. Улітку тут багато зелені, адже на один бік припала лісосмуга, перетворена на затишну алею. З іншого, сонячного боку,- завжди багато квітів, проте і дерева за дванадцять років вже встигли підрости. Край вулиці виходить у поле. Із вікон верхніх поверхів відкривається чудовий краєвид – неосяжні зелені поля, які на початку літа золотяться соняшниковим сяйвом.

Інший край вулиці впирається у широку автомобільну магістраль, за якою починаються приватні забудови.

Хоча одноповерхові будиночки і претендують на оригінальність архітектури, я люблю багатоповерхівки. Особливо приємно дивитися на дев’ятиповерхівки з візерунками біля дахів – це будинки поліпшеного планування. Вони виділяються своєю оригінальністю.

Вулиця дуже довга, а з обох її країв розташувалися “Універсами”. Їх спроектовано майже однаково, тому вулиця набуває своєрідного обрамлення.

Для обслуговування жителів на території нашого мікрорайону заплановано необхідні громадські та державні заклади. Більшою мірою вони розташовуються на перших поверхах багатоповерхових будинків, за винятком хіба що магазинів і кафе. Кафе “Лотта” стало улюбленим місцем відпочинку молоді. А між будинками у затишних дворах розташувалися дитячі садочки та школи.

В оточенні житлових будинків – моя школа.

Ця триповерхова споруда побудована так, що багато її вікон виходять у внутрішній дворик із клумбою посередині, на якій росте велика ялина. Перед центральним входом полум’яніють на клумбах квіти, а березова алея, яка веде до школи, створює затишок, підносить настрій. Я люблю свою вулицю будь-якої пори, але особливо восени.

Це час, коли все залите золотом, яке перемежовується з багрянцем. Із вікна мого будинку добре ться увесь мікрорайон, а легкий вітерець ранньої осені сповнює кімнату пахощами зів’ялого листя.

Був собі хлопчик. Його звали___. Він був бешкетником. Завжди ставив підніжки (особливо однокласникам),не слухався батьків. Одного разу його батьки залишили вдома та сказали:"Прочитай хоча б 3 сторінки та не бешкетуй". І пішли. Він же нічого не прочитав ,а пізніше батьки прийшли. Мати перевіряє а він бекає. Тато вирішив його наказати ні якого компютера і телевізора. Далі він пішов ганяти у футбол,і баче гном. Він спочатку здивувався а потім вирішив побуцати маленького чоловічка мячем. Після тагого гном зказав чарівні слова і хлопчик став маленьким. Ось потім крихітний чарівник зни, а___ залишився. Доді хлопець надумав знайти того гнома,через три дні він нарешті його знайшов та сказав:
-Будь ласка,разчаруй мене! Я буду вихованим. Обіцяю!
Гном уважно подивився йому у очі  та ласкаво сказав:
-Гаразд. Але якщо ти будеш бешкетним хлопчиком,тоді я тебе зачарую знов! 
-Домовились...
Гномик махнув рукою,__ став великим, а маленький чарівник зник. 
Потім хлопчик вже був вихованим, слухався батьків,івчив уроки,і навіть не бешкетував.