Слова або сполучення слів, за яких виражається ставлення мовця до висловлюваного, – це … а) вставні слова або сполучення слів; б) звертання; в) узагальнювальні слова; г) слова ввічливості. 10. укажіть речення, у якому є вставне сполучення слів. а) напевно, кожному доводилося гати за красою давніх пам’яток. б) у центрі донецька, на вулиці артема, височить свято- преображенський кафедральний собор. в) на місці собору, за словами літописця, було колись поле поза містом. г) загалом споруді властива невимушена, але водночас вишукана врівноваженість та досконалість композиції.

9) а.
10) а. (але там вставне слово, а не словосполучення)

Сьогодні в суспільстві все більше людей борються за здоровий б життя. Вони не палять, займаються фізкультурою, не їдять шкідливих продуктів. Їх головна мета - зберегти здоров'я, щоб бути активними та довше жити. Я теж підтримую здоровий б життя.Що б не робила людина, це позначається на її організмові. Якщо довго шкодити йому малими дозами, то рано чи пізно вся ця шкода складеться докупи. Тоді людина хворіє. А оскільки ми хочемо бути здоровими, ми відмовляємося від шкідливих звичок. Тобто непалимо, не вживаємо наркотиків, не п'ємо алкоголю.Ще варто гуляти на свіжому повітрі, регулярно провітрювати квартиру, робити ранкові вправи, займатися певним спортом. Так ми підтримуємо своє тіло в добрій спортивній формі.Ще один чинник здорового життя - це правильне харчування. Варто дотримуватися режиму прийому їжі, їсти тільки натуральні продукти. Я, наприклад, намагаюся якомога менше їсти фаст-фуду, солодкого, копченого, пересмаженого. А ще всіляких продуктів з барвниками і консервантами: чипсів, напоїв тощо. Хоч іноді їх неймовірно тягне з’їсти, але я розумію, що смачна їжа часто не корисна, а просто шкідлива. Такі страви слід замінювати смачними свіжими фруктами або овочами.Люди, які борються за здоровий б життя, також вчаться менше дратуватися, менше псувати собі нерви. Недарма кажуть: нервові клітини не відновлюються.Я вважаю, що здоровий б життя - це добре, і підтримую його. Щоправда, не у всьому, так що в мене ще є до чого прагнути. Адже я хочу бути міцним, сильним та здоровим, щоб не витрачати час на хвороби та ліки.

Що означає для будь-якого народу мова? Я гадаю, що це першооснова
існування нації. Це те, без чого жоден народ не міг би утвердити своє
незалежне становище, надати доказ того, що він вільний або заслуговує на
свободу. Але вільний не обов’язково в політичному аспекті, а більше – в
духовному. Нація без мови – не нація.
Першочергово, звісно, потрібно розглянути картину ставлення молоді до
правильного вживання тих чи інших слів рідної мови під час спілкування у
неформальній обстановці, у невимушеному колективі. Поговорімо, навіть, про
дітей мого віку. Якби лише можна було уявити, скільки слів-сленгів можуть
вигадати підлітки, щоб спілкування набуло більш ближчого їм до душі
забарвлення. Проте, їх далеко не хвилює, що це забарвлення також може
набувати досить темного та брудного відтінку. А нашим обов’язковим
завданням є очистити рідну мову від спотворень та повернути їй народну красу.
Мені здається, що не тільки молодь, але й дорослі люди часто
деформують мову. Тому ми повинні пам'ятати, що збереження рідної мови –
це «справа честі всіх нас, і старших, і молодших, це природній обов'язок
перед незалежною, вільною Україною», як казав Олесь Гончар.
Проблема культури мовлення в сучасний період є актуальною і
суттєвою. Для того, аби показати, що ми поважаємо себе та нашу державу, нам
потрібно слідувати різноманітним шляхам вдосконалення особистої культури
мовлення. Наприклад, дуже важливо й корисно було б для нас виробляти
стійкі навички мовленневого самоконтролю.
Загалом втрата рідної мови для будь-якої людини – страшна психологічна
катастрофа. Адже мова вже закладається в людині генетично, спадково.
Людина не тільки мислить рідною мовою, а й відчуває нею все. Втрата ж цієї
мови робить особистість душевно біднішою. Тому мову свою потрібно берегти.
Рідна мова для кожного народу – це батьківська мова, це фольклор, це
пісня, і, врешті-решт, це титульна сторінка історії певної нації, її культури.
Одним словом, це запорука державності.
Рідна мова для кожного народу – єдина, неповторна. Такої в світі більше
нема і не буде. Тому як її можна не любити, не плекати, не шанувати?
Отже, якщо ми дійсно любимо свою мову і нам не байдужа її майбутня
доля, то спілкуймося нею грамотно, пишімо нею, читаймо нею та слухаймо її!
Бо такої більше нема на Землі. Хай сучасна молодь засвоїть всі норми
спілкування літературною мовою, оскільки молодь – це майбутнє будь-якої
країни, її надія. Якщо сучасна молодь буде нехтувати культурою мовлення, то
на наступні покоління взагалі не можна буде сподіватись. Тож говорімо рідною
мовою культурно і грамотно!